Люди стоять на пляжі.
На черговому засіданні Одеської міської ради депутати підтримали рішення про визнання недійсними правил устаткування та експлуатації пляжів, ухвалених у 2007 році. Офіційно аргументували це «втратою актуальності» та змінами в профільному законодавстві. Проте таке рішення викликало низку запитань і породило проблеми: хто тепер відповідатиме за утримання узбережжя, хто забезпечуватиме його обслуговування і звідки брати на це кошти?
Журналісти поспілкувалися з членом постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин Одеської міської ради Олександром Байдеріним, який висловив думку, що справжні мотиви рішення могли відрізнятися від офіційних пояснень.
Правила устаткування пляжів
Питання про скасування правил устаткування пляжів з’явилося в порядку денному несподівано навіть для профільної комісії. До розгляду проєкту практично не проводилося обговорень: багато депутатів дізналися про це лише під час сесії, без попереднього аналізу, без інформаційних матеріалів і консультацій. Отже, ситуація вимагає додаткового пояснення. За словами Олександра Байдеріна, у цей момент у судовій системі вже тривають масштабні процеси — і саме вони, ймовірно, стали ключовим стимулом для стрімкого скасування документа.
“Зараз у господарському суді Одеської області розглядаються близько 30 позовів, які подали прокуратура, Офіс генпрокурора та місцеві окружні прокуратури. Суть позовів — визнання недійсними договорів на користування ділянками штучних пляжів”, — пояснює депутат.
Кількість позовів безпрецедентна: рідко тема благоустрою пляжів породжувала таку судову навантаженість. Позови спрямовані проти різних орендарів і стосуються угод, укладених у різні роки, що додатково ускладнює картину. Прокуратура у своїх вимогах апелювала до існування правил 2007 року як чинного нормативного документу — і на цій підставі формувала лінію обвинувачення, посилаючись на норми, які нібито визначали межі користування, обов’язки орендарів і процедури передачі ділянок.
“Оскільки в цих справах заявляється, що правила 2007 року діють, я припускаю, що вирішили їх просто скасувати, аби не давати додаткових підстав орендарям у судах. Адже наявність цього документа надавала певну правову визначеність для сторін”, — додає експерт.
Правила 2007 року мали статус регуляторного акту, тобто встановлювали загальні вимоги для міста, бізнесу та відпочивальників. Такі нормативні акти не слід відміняти поспіхом, бо це руйнує чинну систему регулювання. Депутат підкреслює: влада має публічно пояснювати наслідки своїх рішень для всіх зацікавлених сторін, а не ухвалювати їх у закритому режимі. Регуляторні акти створюються для прогнозованості роботи — їх раптова відміна породжує нестабільність, тому Байдерін більше бачить у цьому рішенні політичну, а не лише юридичну мотивацію.
Скасування без процедури
Одне з найсерйозніших зауважень депутата — ігнорування процедур, передбачених Законом України “Про засади державної регуляторної політики”. Цей закон покликаний запобігати швидким і нефаховим відмінам важливих документів: він вимагає підготувати аналіз ефективності, оцінити вплив на бізнес, громаду та бюджетні процеси.
“Закон прямо вимагає підготувати звіт: чи є проблеми у застосуванні правилами, які були наслідки їхньої дії, і які будуть результати після скасування. На моє переконання, такого аналізу не проводили”, — каже Олександр Байдерін.
Незважаючи на те, що правила 2007 року справді вже застаріли, логічним кроком було б підготувати їх оновлену редакцію, провести консультації та громадські слухання і лише після цього офіційно скасувати застарілі норми. Такий підхід зберіг би правову стабільність та дозволив би плавно перейти до нових стандартів регулювання. Натомість швидке технічне скасування створило вакуум, який уже впливає на стан пляжів та правову ситуацію. За словами Байдеріна, місто могло обрати прозорий шлях реформ, але пішло іншим шляхом — і це він розглядає як недопрацювання влади.
“Я погоджуюся, що правила частково застаріли. Але потрібно було чітко визначити, як їх коригувати, щоб покращити регулювання, а не створювати хаос”, — наголошує депутат.
На сьогодні немає чинного документу, що комплексно регулював би утримання та експлуатацію пляжів, а це створює додаткові ризики. Відсутність регуляції позбавляє міську владу інструментів для контролю за безпекою відвідувачів. Депутат попереджає: такий стан речей може призвести до нових проблем, тому роботу над новими правилами слід завершити якнайшвидше.
“Було кілька справ, де прокуратура посилалася саме на ці норми — наприклад, щодо забезпечення рятувальних постів і медпунктів. Я не чув, щоб ці правила хтось використовував, щоб перешкоджати роботі”, — підкреслює депутат.
За словами Байдеріна, аргументи про «застарілість» правил не завжди відповідають реальній практиці їхнього застосування: документ хоч і був недосконалим, але містив базові норми, які дозволяли контролювати стан узбережжя.
Оренда пляжів в Одесі
Питання орендарів стало ключовим у цій історії. Вони опинилися в скрутному положенні: з одного боку, діючі договори оренди не були офіційно розірвані, з іншого — існує хвиля судових позовів, що ставить під сумнів легітимність цих угод.
“Орендарі мають чинні договори, які не були розірвані. Проте, як я вже зазначав, у суді ведеться близько 30 справ, а за моєю інформацією прокуратура готує ще приблизно два десятки позовів щодо інших ділянок пляжів з вимогою визнати ці договори недійсними”, — пояснює Олександр Байдерін.
Ця конфліктна ситуація має ширший масштаб: паралельні судові суперечки створюють правову невизначеність, у якій жодна зі сторін не може планувати довгостроково. Міському бюджету важко прогнозувати надходження; інвестори вагаються вкладати кошти; громада не розуміє, на які умови відпочинку очікувати. Це особливо відчутно в умовах війни, коли кожна гривня витрачається з надзвичайною обережністю.
“Прокуратура вважає, що ці договори фактично маскують оренду земель, і закликає визнати їх незаконними. Якщо суди підтримає цю позицію, виникне вакуум: місто залишиться сам на сам з підготовкою пляжів до сезону. Чи готові ми у воєнний час знайти кошти на це? Я сумніваюся: це величезні витрати, які раніше покривали інвестори, організовуючи платні послуги й підвищуючи комфорт”, — додає експерт.
Якщо питання з орендарями не буде врегульовано, комунальні служби змушені будуть самостійно готувати узбережжя до курортного сезону — і йдеться не тільки про інфраструктуру, а перш за все про безпеку відпочивальників. Часто саме приватні структури встановлювали захисні сітки, організовували додатковий контроль за водною акваторією та береговою лінією — і робили це швидше та ефективніше за міські служби. Без їхнього участі підготовка до сезону може стати надзвичайно складною.
“Якщо орендарі відмовляться працювати в невизначених умовах, це створить додаткове навантаження на бюджет, і місто одночасно втратить надходження. За моїми даними, зараз по договорам оренди щорічні надходження складають близько 15 млн грн. Тобто, втрата цих коштів плюс додаткові витрати на підготовку пляжів — це значний удар для бюджету”, — зазначає депутат.
Більшість пляжних територій не можуть розглядатися як звичайні земельні ділянки для оренди через їхній особливий статус: це території загального користування з жорстко регламентованим правовим режимом. Спроба перевести обмежене право надання платних послуг у формат повноцінної земельної оренди може створити небезпечний прецедент. Місто ризикує частково втратити контроль над прибережними ділянками, а інвестори — отримати такі зобов’язання, які унеможливлять їхню діяльність. Тому потрібна не одномоментна зміна, а комплексне оновлення системи управління пляжами;, і, за словами фахівців, переговорний процес у цьому напрямі вже розпочато.
“Я знаю, що ведуться переговори та обговорення щодо врегулювання ситуації. Сподіваюся, це цивілізований процес, який дозволить знайти компроміс: місто не витрачатиме зайвих коштів, а інвестори отримають гарантії для вкладень. У якому саме вигляді це буде оформлено — поки неясно”, — пояснює Олександр Байдерін.
Ситуація лишається багатогранною і непередбачуваною. Затяжні судові процеси, відсутність чітких правил та постійні зміни в нормативній базі створюють атмосферу невизначеності. Взимку стане зрозуміло, чи вдасться місту досягти домовленостей із зацікавленими сторонами та підготуватися до наступного літнього сезону. Якщо цього не станеться, Одесі загрожує безпрецедентний безлад на узбережжі: замість комфортного відпочинку головним завданням стане забезпечення хоча б мінімального порядку.
Раніше ми писали про те, як одеські пляжі прикрасили новорічними ялинками та де шукати гарні локації, а також розповідали, скільки доведеться заплатити в Одесі за квартиру з видом на море.
Створено за матеріалами: novyny.live
