Вчора, 27 листопада, відбулася 105-та сесія Болградської міської ради. Першим у порядку денному стояло питання про присвоєння вулиці Садова у селі Залізничне Болградської громади імені загиблого військовослужбовця, молодшого сержанта, почесного громадянина Арцизької громади та почесного громадянина села Залізничне — Дениса Проданова. Хоча під час громадських обговорень більшість жителів висловилися за перейменування, наприкінці сесії відповідне рішення не було прийнято. Частина мешканців вулиці Садова, які прийшли на засідання, радо зустріла таке становище справ. Подія відбулася в Болградській громаді Одеської області; ці питання топоніміки та вшанування загиблих викликають емоційний резонанс не лише в громаді, а й в інших населених пунктах області, включно з Одесою.
Першою з трибуни виступила Віра Ніколаєнко — секретар Болградської міської ради та голова постійної комісії з питань перейменування (найменування) об’єктів топоніміки: вулиць, провулків, площ на території Болградської територіальної громади (далі — комісія).
Вона розповіла, що ініціатива присвоїти вулиці Садовій у Залізничному ім’я Дениса Проданова надійшла від Спілки ветеранів АТО та побратимів загиблого. Далі процедура пройшла у звичному порядку: звернення розглянули на засіданні комісії, визначили дату та строки проведення громадських обговорень серед мешканців села, що проживають на вулиці Садовій.
«За підсумками голосування шляхом опитувань та звернень до міської ради і старостату, надійшло 77 пропозицій. Із них за перейменування висловилися 56 осіб, проти — 21. Саме ці дані стали підставою для рішення виконавчого комітету Болградської міської ради «Про формування подання про перейменування (найменування) об’єкта топоніміки, вулиці Садова в селі Залізничне Болградської територіальної громади Одеської області на ім’я фізичної особи Дениса ПРОДАНОВА» та винесення відповідного проекту рішення на розгляд сесії», — підкреслила Віра Ніколаєнко.
«Ми проти», — негайно пролунало з зали, де зібралися мешканці вулиці Садова, котрі виступали проти перейменування.
Після цього слово надали ініціаторам перейменування — голові громадської організації «Болградська районна спілка ветеранів АТО» Івану Бодлєву та побратиму загиблого, який воював разом із Денисом у лавах тероборони, Євгену Кальчеву.
Обидва виступаючі наголошували на прикладовій поведінці Дениса: він був надійним, відповідальним товаришем і прикладом для інших захисників.
Іван Боддєв
«Денис пішов добровольцем у перші дні після вторгнення. Пройшов Бахмут у найскладніші місяці. Служив на Сумщині та на Запорізькому напрямку. Загинув під час виконання бойового завдання. Так, він не народився в Залізничному, але жив там з 2011 року — на вулиці Садовій наразі проживають його вдова та діти. Вони повинні знати, що їхній батько був важливим для громади. Тому звертаюся до депутатів із проханням підтримати перейменування вулиці на честь Дениса Проданова», — звернувся до обранців побратим Героя.
Євген Кальчев – побратим Дениса Проданова
Попри емоційні виступи ініціаторів, думку мешканців Садової це не схилило. Навпаки — дозволити їм висловити заперечення лише загострило їхню позицію. Ось частина аргументів «проти», які звучали зі сторони жителів, причому іноді вони навіть не згадували ім’я полеглого.
«Хто він нам? Він у нас на вулиці не жив, він мешкав на іншій вулиці села — нехай тоді перейменовують ту вулицю, де він одружувався і народив дітей»
«Він у нас на вулиці переночував лише одну ніч — у домовині»
«Ніхто його не посилав — він пішов добровольцем. То його доля»
«Раніше на цій вулиці жили ветерани Другої світової, але їм не присвоїли вулицю на честь їхніх заслуг»
«У селі йому вже поставили пам’ять — меморіальну дошку. Нехай на його честь дають назву вулиці в Арцизькій громаді»
«Ми самі будували цю вулицю. Не хочемо міняти її назву»
Спроба однієї з депутаток пригадати мешканцям необхідність поваги та поставити крапку у потоці заперечень не мала значного ефекту.
Натомість мешканці Залізничного голосно привітали пропозицію іншого депутата відкласти розгляд питання до наступної сесії:
«Ми визнаємо: Герой — це Герой, і ми цінуємо його подвиг. Але водночас потрібно рахуватися з думкою людей. Пропоную створити комісію, виїхати на місце, детально вивчити думки мешканців і повернутися до цього питання пізніше».
Результат голосування показав, що подібна думка мала підтримку не в одного депутата. Проект рішення отримав голоси лише восьми депутатів, ще вісім утрималися, один депутат узагалі не голосував.
Ті, хто виступав проти перейменування, сприйняли відкладення як перемогу. Зала знову наповнилася оплесками.
Замість післямови
Ця ситуація — більше ніж питання топоніміки. Це радше про людську чутливість і взаємну відповідальність. Коли ракети не летять у твоє вікно, коли війна не торкнулася твого дому, легко відчути байдужість.
Поки одні віддають життя за спокій інших, частина людей розмірковує про «незручності», які може створити перейменування.
Поки одні сім’ї безповоротно втрачають своїх близьких, інші тішаться тим, що «вулиця лишиться як була».
Поки одні стоять під кулями, інші міряють горе чужих за критерієм «достатньо чи ні».
Але існують цінності, які сильніші за оплески й короткочасні виграші.
Ім’я молодшого сержанта Дениса Проданова — одне з таких імен.
Свобода, яку ми маємо, не купується комфортом і зручностями.
Вона оплачена кров’ю і самопожертвою.
І головне питання тепер — чи вистачить нам людяності, щоб визнати чужу втрату, а не залишатися байдужими спостерігачами?
Представники вулиці Садова
Створено за матеріалами: bessarabiainform.com
