Ключові моменти
- У Балті працює п’ятеро волонтерів, які власноруч виготовляють дрони-камікадзе, бомборні дрони, міні-ракети, системи скидання та інше спорядження для фронту.
- Ініціативу заснував Микола Котенко — попри інвалідність першої групи він організував технічне виробництво, координує команду та займається збіром донатів.
- Волонтери друкують деталі на 3D-принтерах, ремонтують трофейні апарати і щодня збирають кілька дронів та десятки боєприпасів.
- Команда впроваджує нові рішення — турелі для віддаленого керування кулеметами, бюджетні розвідувальні платформи та інші інновації, постійно вдосконалюючи обладнання за запитами підрозділів.
- Робота триває цілодобово й повністю залежить від донатів; іноді гроші дають навіть самі військові. Волонтери мріють створити батальйон безпілотних систем.
Б.О.П. — Балтський оборонпром
Асортимент дронів та боєприпасів від волонтерів із Балти
Окрім озброєння, команда виготовляє пульти керування, телефони та планшети, ремонтує ворожі дрони — і потім ці апарати повертають ворогу з «подарунками» від українських воїнів.
Хто стоїть за так званим Балтським оборонпромом, де перші міні-ракети робили з каналізаційних труб, а сьогодні команда здатна працювати над складнішими проєктами — про це розповідає засновник ініціативи.
Ініціатором створення Б.О.П. став балтянин Микола Котенко — людина без військового досвіду, але з великою мотивацією допомагати фронту й організовувати технічне виробництво.
Значок команди Миколи Котенка Б.О.П.
Ще з 2014 року Микола займався волонтерством — постачав продукти й базові речі для військових. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він разом з однодумцями розгорнув справжнє технічне виробництво.
«Балтський оборонпром» — так у жартівливій формі назвав проєкт один із його побратимів, який загинув на фронті. Назва сподобалась, і Микола звернувся до знайомих фахівців з нових технологій. Згодом до ініціативи приєдналися інші люди: хтось мав 3D-принтер, хтось — необхідні навички, так і сформувалася команда, — згадує Микола.
«Пташкою» з Балти керували з іншого міста
Незважаючи на інвалідність першої групи, Микола не зупинився у бажанні приносити користь. Врахувавши неможливість служити фронтовою ланкою, він знайшов спосіб допомагати технічно.
«Виграє ту війну той, хто швидше опанує сучасні технології. Наші дрони можуть замінити артилерію й влучати в ціль із високою точністю. Ми створюємо безпілотну техніку, якою працюють дистанційно — це дозволяє зберегти життя наших бійців. Нещодавно ми випробували наземний дрон: апарат стояв у Балті, а його контролювали з іншого міста — це понад 200 км, і система спрацювала ефективно», — розповідає волонтер.
Початкові моделі були примітивні
Дрон під час випробувань
Микола позиціонує себе як організатор і менеджер: шукає фінансування, налагоджує зв’язки і координує процеси. А технічну частину виконують хлопці з різними навичками та глибокими знаннями в сучасних технологіях.
Першим завданням було створити пристрій для скидання ракет з дронів — і їм це вдалося. Водночас згадують, що перші апарати виглядали доволі примітивно: ракети навколо робили з каналізаційних труб. Ці експериментальні зразки сьогодні зберігають як експонати для історії.
Потім процес пішов швидше: тепер під заводські дрони-бомбери команда робить ракети й пристрої для скидання. Дрон може підлетіти, скинути боєприпас і повернутися, якщо не буде уражений.
Турель — дистанційне керування кулеметом
Асортимент боєприпасів до дронів від волонтерів
Виробництво швидко наближається до заводського рівня: команда винаходить і випробовує нові прилади. Є дрони-камікадзе, які однократно йдуть в ціль, а також платформи, що скидають ракети і повертаються.
Усі ці роботи виконують безоплатно — мотивація для волонтерів не матеріальна, а результати на фронті та знищення ворожої техніки для них важливіші за оплату.
«Ми постійно на зв’язку з підрозділами, які уточнюють, що потрібно змінити або вдосконалити. Це дозволяє оперативно адаптувати техніку під конкретні завдання», — зазначає Микола.
Серед останніх розробок — проєкт установки під кулемет, яку називають туреллю. Вона дає змогу військовому залишатися в укритті та дистанційно керувати кулеметом, установленим на тринозі над позицією.
«До нас прийшов один із наймолодших у команді — я відправив його на навчання щодо дронів-камікадзе. Зараз він працює і з логістичними, і з розвідувальними апаратами. Хлопці так занурені у війну, що часто не уявляють, чим займатимуться після її завершення», — ділиться Микола.
Щоденний обсяг роботи — кілька дронів і десятки боєкомплектів
Микола демонструє боєприпаси, виготовлені командою
Номер телефону Миколи знайомий багатьом підрозділам — до нього звертаються з проханнями про ремонт, виготовлення дронів, допомогу з автівками та іншими потребами.
«Ми намагаємось виконувати замовлення якомога швидше. Друкуємо деталі на 3D-принтерах, виготовляємо необхідні компоненти — ця робота потребує максимальної відповідальності», — пояснює керівник групи.
Більшість деталей роблять саме на 3D-принтерах; деякі компоненти закуповують. Наприклад, двоє майстрів за день можуть виготовити кілька десятків бойових комплектів (міни, ракети, бомби) і кілька дронів — ті, що так потрібні армії. Основна ж проблема — брак фінансування.
Наразі команда планує створити бюджетний розвідувальний дрон з функціоналом, подібним до «Мавіка», який дозволить вести розвідку, спостереження і коригувати вогонь. Але для цього знову потрібні кошти — звернення до громадськості триває.
Військові самі інколи донатять на свої ж запити
Микола з однією з найбільших ракето-оснащень
Запитів команда отримує багато і намагається не залишати жодного без уваги.
«Нас підтримують небайдужі — ті, хто хоче, щоб наші дрони долітали до цілей. Часто це одні й ті самі люди. І іноді самі військові перераховують кошти на свої потреби — це дивно, але так буває. Ми вдячні кожному, хто допомагає фінансово», — говорить Микола. — «Хлопці, які розбираються в електроніці й мають акумулятори та 3D-принтери — це велика сила. Але без коштів ми обмежені. Дайте нам ресурси — і ми зробимо навіть дуже складні системи».
Волонтери працюють без вихідних, цілодобово. Їх не лякає напруга і втому — найбільше засмучує байдужість частини суспільства.
«Ми не втомилися допомагати, і наші воїни не втомилися боронити країну. Мене дивує, що раніше люди масово приходили і питали, як допомогти, а зараз у тилу багато хто дозволяє собі відволікатися. Водночас зрозуміло, що людям потрібна підтримка психологічна, але не варто забувати про тих, хто на передовій», — розмірковує Микола.
Відправляли «іграшки» у Бахмут, Авдіївку та інші гарячі точки
Під час візиту у зону бойових дій
Підтримка приходить і від родини: батьки та брат допомагають з логістикою й фінансами.
«Тато — мій перший помічник: привезти чи відвезти деталі, оформити відправлення Новою поштою, — каже Микола. — Мої рідні роблять щомісячні внески — без цього складно».
Якщо вантаж великий або дорогий, Микола та його друзі особисто доправляють його на передову. Під час таких поїздок трапляються ризикові ситуації, але команда вірить у захист і береже своїх людей.
Волонтери відправляли свої розробки в Бахмут, Часів Яр, Костянтинівку, Авдіївку та інші гарячі ділянки фронту.
Одного разу, перебуваючи на «нульовій» позиції, вони зупинилися, щоб зв’язатися з військовими, але зв’язку не було. Через кілька секунд у тому ж місці прилетіло ворожий снаряд — на щастя, усі лишилися живі, і це ще раз нагадало про ризики.
Мрія — батальйон безпілотних систем
Хлопці отримали замовлення боєприпасів різного призначення
Микола мріє створити батальйон безпілотних систем із власним міні-цехом для ремонту й виготовлення дронів. Однак його особисті медичні потреби — гемодіаліз, який потрібно проходити через день — ставлять певні обмеження.
Волонтери не рахували точну кількість відправлених дронів або відремонтованої техніки, але впевнені, що ці цифри вимірюються тисячами.
«Не плануємо зупинятися, поки не дочекаємося бажаної новини про перемогу України», — каже Микола.
Він сподівається, що небайдужі громадяни та благодійники й надалі підтримуватимуть ініціативу фінансово, щоб команда могла продовжувати виробляти «пташок» для ЗСУ.
«Є військові, за якими стоять волонтери, і є волонтери, за якими стоять усі інші українці. Працюючи як єдиний злагоджений механізм, ми зможемо досягти перемоги», — переконаний Микола Котенко.
Задонатити хлопцям з Б.О.П. можна, перерахувавши кошти на картку Миколи Котенка – Приватбанк 5363 5420 9401 8588
Читайте також:
- Одеські «Технарі» розробили новий додаток для захисту від «шахедів» та ракет
- Немає аналогів у світі: одесити створюють унікальну зброю для ППО (відео)
- Одеські “Технарі” передали захисникам неба комплекти для виявлення “шахедів”
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
