Після 3,5 років російського полону до рідної Одещини повернувся морпіх Сергій Удут, який захищав Маріуполь та втратив зв’язок з родиною — мамою і шестирічною донькою.
Сергія зустрічали в рідному місті Роздільна десятки людей — рідні, побратими, друзі та жителі. Всі тримали прапори, співали пісні та не приховували сліз радості. Донька Євгенія поділилася своїми переживаннями:
“Коли я його обіймала, відчувала сльози, радість і сум. Усі емоції змішалися. Так незвично зустрічати його в обіймах. Але я вірю, що він повернеться”.
Сам Сергій зізнається, що ці миті стали незабутніми:
“Такі миті зберігаються в серці назавжди. Я відчув радість, коли побачив рідний прапор, землю та повітря”.
Він також розповів, що полонені були повністю ізольовані: не дозволяли телефонувати чи писати листи. Частину часу вони перебували спочатку на Луганщині, а потім у Кемеровській області Росії.
“Було страшно, однак в хвилини адреналіну не усвідомлюєш всього, що відбувається. Ми робили своє. Слава Богу, ми живі. Але, на жаль, не всі”, — зауважив Сергій.
Сергій потрапив у полон під час оборони Маріуполя. Обміняли його лише у 2025 році.
“Бракувало боєприпасів, їжі, води — було багато поранених. Пізніше потрапили в полон. Було важко, але ми вистояли. Я потрапив на обмін у червні, а Сергія обміняли пізніше. Багато наших хлопців ще залишаються в полоні, але я впевнений, що обміни тривають”, — згадав Євген, побратим Сергія.
Друг Віктор, також присутній на зустрічі, не стримував емоцій:
“Спершу було незрозуміло, потім — багато радості. Те, що він повернувся живим і здоровим, — це справжнє щастя. Бажаю, щоб всі наші хлопці повернулися додому”.
