1 вересня розпочалася Друга світова: її зв’язок із сучасною війною в Україні

1 вересня розпочалася Друга світова: її зв’язок із сучасною війною в Україні

Що в Гітлера «Консерви», то у путіна сарай і «бобик»

Напередодні цього дня – 31 серпня був напад на радіостанцію в німецькому Гляйвіці, відомий як «Гляйвицька провокація» або операція «Консерви». Це було інсценування нападу Польщі на німецьку радіостанцію, проведене для створення приводу до нападу Німеччини на Польщу (пам’ятаєте, як перед 24 лютого 2024 року «раша ТБ» демонструвала згорілі «бобик» та сарай, знищені українськими «фашистами»?).

Чому «Консерви», до речі? У будівлю радіостанції нацисти заздалегідь привезли переодягнені у цивільне трупи. Це були тіла ув’язнених із концтаборів, убитих смертельними ін’єкціями, зі слідами посмертних кульових поранень.

3 вересня Великобританія та Франція оголосили війну Німеччині. Так вони виконали свої зобов’язання перед Польщею. А з ким був СРСР? Він воював разом із Німеччиною проти Польщі. На доказ – цитата Сталіна з газети «Правда»: «Не Німеччина напала на Францію та Англію, а Франція та Англія напали на Німеччину, взявши на себе відповідальність за нинішню війну».

Читайте також: Фінська «СВО» та українська: агресор один і той самий

Радянська орда – союзник Гітлера

Того ж дня Політбюро ЦК партії ухвалило рішення відкласти на місяць «дембель» понад 310 тисяч червоноармійців та молодших командирів. 7 вересня під виглядом навчальних зборів у 7 військових округах призвали 2,6 млн запасників. За 10 днів сформували 98 стрілецьких та 14 кавалерійських дивізій, 27 танкових бригад та 24 артполки.

На базі Білоруського та Київського військових округів було створено Білоруський та Український фронти. Сигналом про трансформування навчальних зборів у військову кампанію проти Польщі стала директива наркома оборони СРСР Клима Ворошилова від 14 вересня, згідно з якою 17 вересня о 05:00 кордон Польщі перетнули 7 армій і одна кінно-механізована група. Сумарно це понад 617 тисяч осіб, майже 5 тисяч гармат та мінометів, 4733 танки.

«Збанкрутілий київський режим»

У своєму радіозверненні до радянського народу В’ячеслав Молотов пояснив такі дії країни Рад тим, що польська держава припинила існування, а «польський уряд, що збанкрутував, кинувши свій народ, втік». Ось, мовляв, тому «досі нейтральний» СРСР і змушений був піти на такий крок «В ІНТЕРЕСАХ СВОЄЇ БЕЗПЕКИ І ДЛЯ ЗАХИСТУ “ЄДІНОКРОВНИХ БРАТЬЄВ” УКРАЇНЦІВ І БІЛОРУСІВ».

Стоп, до болю знайома фраза… Ну звичайно ж, дрібний «сталіненя» у 2014-му так мотивував створення «лугандонії» на території України, а в лютому 2022-го – агресію проти нашої країни, твердячи про «збанкрутілий київський режим».

Повертаючись до початку Другої світової, нагадаємо, що 28 вересня 1939 року, після розгрому Польщі, СРСР злився в екстазі з гітлерівською Німеччиною, підписавши договір про дружбу і кордон між державами.

За запевненнями тодішнього агітпропу, цей договір став символом «радянської політики миру та дружби народів». Незмінною залишилася ця політика і в нинішній ерефії, що реанімувала сталінізм, з’єднавши його з нацизмом.

На заголовному фото: Спільний парад СРСР та нацистської Німеччини у Бресті (1939 рік)



Джерело