11 ключових запитань до очільниці освіти Одеси досі без відповіді

11 ключових запитань до очільниці освіти Одеси досі без відповіді

Ключові моменти:

  • Редакція підготувала одинадцять запитань про найважливіші проблеми шкільної освіти.
  • Замість інтерв’ю очільниця департаменту запросила журналістів на брифінг.
  • Батьків найбільше хвилюють безпека, укриття, формат навчання, місця в ліцеях і шкільне харчування.
  • Напередодні початку навчального року залишилося багато невирішених питань.

Війна змінила саме поняття безпечного навчального процесу. Освітня реформа принесла нові правила, ліцеї та підходи до оцінювання. Ми звернулися до нової очільниці міського департаменту освіти і науки Юлії Філлер, бо у батьків, учнів і вчителів накопичилося багато запитань.

До пресслужби міськради ми направили одинадцять конкретних питань. Питали про укриття, організацію навчання під час тривог, харчування, місця в ліцеях, проведення НМТ, нові правила оцінювання, використання телефонів на уроках, кількість учнів і педагогів та інклюзію. Натомість нам запропонували відвідати брифінг замість індивідуальної розмови.

Це питання не лише про формат спілкування журналістів із чиновниками. Йдеться про право тисяч одеських родин отримувати чіткі й практичні відповіді.

Питання до очільниці одеської освіти: про що ми збиралися говорити?

Нижче — перелік запитань, які ми надіслали до пресслужби Одеської міської ради для керівника департаменту освіти і науки.

  1. Чи всі заклади освіти міста мають захисні укриття? У якому стані ці приміщення, чи є в них опалення й вода?
  2. Як організують навчальний процес з нового навчального року, враховуючи зростання кількості повітряних тривог? Школи працюватимуть очно чи переважно онлайн?
  3. Через брак місць у захищених приміщеннях минулого року розглядали змішане навчання чи дві зміни. Як цього року вирішуватимуть проблему перезавантажених укриттів? Чи планують ротації, або частині учнів знову доведеться навчатися дистанційно?
  4. Редакція вивчала харчування в школах. Меню Клопотенка не знайшло прихильності в багатьох дітей. Часто скаржилися, що страви несмачні, і діти залишаються голодними. Які зміни в організації харчування дітей планують цього року?
  5. Минулого року батьки побоювалися, що не всім учням вистачить місця в ліцеях. Чи була така проблема і чи змогли діти потрапити в обрані заклади?
  6. Проведення НМТ у 2026 році тривало дві доби через тривоги. Як у майбутньому планують уникнути подібних ситуацій, щоб учні проходили випробування спокійно?
  7. З наступного року вводять нові правила оцінювання учнів 1–9 класів. У чому їхня суть? Чи встигнуть школи розробити власні системи оцінювання та пояснити зміни батькам?
  8. У Раді розглядають законопроєкт, що забороняє користуватися телефонами на уроках. Батьки переважно проти, бо хочуть постійно бути на зв’язку з дітьми. Яка позиція департаменту щодо цього питання?
  9. Які нині шкільні цифри в Одесі: скільки випускників, першокласників та інших учнів? Наскільки заповнені міські школи й чи знижується кількість школярів?
  10. Чи відчувають одеські школи нестачу педагогічних кадрів перед новим навчальним роком? Яка ситуація з учителями математики, інформатики та англійської? Як департамент залучає і утримує вчителів?
  11. Кількість дітей з особливими освітніми потребами зросла через наслідки війни й стресу. Наскільки школи готові до інклюзивного навчання? Чи вистачає спеціальних укриттів, асистентів учителів, корекційних педагогів і ресурсних центрів?

Ми вважали, що має відбутися ґрунтовна й предметна розмова. Бо питань багато, і вони не мають простих відповідей. Проте у понеділок керівниця пресслужби мерії Наталя Мальцеїв повідомила, що індивідуального інтерв’ю не буде. Натомість запросила на брифінг наступного тижня.

Брифінг як середня температура по лікарні

Брифінги рідко дають глибокі відповіді. Зазвичай керівник приїжджає, каже, що має обмежений час, і намагається вкластися в 30–40 хвилин.

Частину цього часу читають підготовлені доповіді. Потім лишається мало часу на запитання, і відповіді часто звучать формально.

Напередодні навчального року шкільна система заслуговувала не лише на брифінг. Потрібні були круглі столи й пресконференції з експертами за напрямками. Такі формати допомогли б педагогам, батькам і школярам підготуватися до змін.

Брифінг підходить для розгляду окремих випадків. Він не годиться для розбору трансформаційних змін у цілої системі освіти.

Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua