2 травня 2025 року – одинадцята річниця масових заворушень на Грецькій площі та на Куликовому полі в Одесі. Тоді внаслідок сутичок між учасниками Євромайдану й Антимайдану та пожежі в Будинку профспілок загинуло 48 осіб.
Журналістка «Одеського життя» Олена Кудряшова запитала в одеситів їхнє ставлення до трагедії:
- 2 травня в Одесі: як змінилися настрої одеситів за ці роки
- Ні «русскому миру»: одесити згадують 2 травня і говорять про війну
- Вистояти й не здатися: як Одеса втратила і знайшла себе після 2 травня
- Десять років після трагедії: як 2 травня назавжди змінило Одесу.
Петро: «Він вже тоді прийшов. Біля обласної ради, що, був не «русский мир»? То був кошмар тоді взагалі. Висів триколор російський. Влада взагалі відгородилася бетонними плитами. І там було повно «русского мира». А наші демократичні сили були біля Дюка. Ті приходили, били їх періодично. А потім, коли 2 травня об’єдналися фанати, тоді що вийшло? Вже неможливо. Вже з моря не можуть зайти. Одеса вже трохи змінилася. Ми чуємо скрізь українську мову в Одесі, театри перейшли на українську мову, в магазинах всі. Тепер «русскому миру» трохи тісно тут».
Тетяна: «Прийшов би. Їм не важливо було, які події, не важливо було, якою мовою ми розмовляємо, їм важлива була війна і захопити нас. Я вважаю, напевно, треба дітям знати про це, треба вивчати в школі. Повинна бути якась інформація про це».
Юрій: «Якби не відстояли Одесу тоді, прийшов би російський світ, усе вийшло б тоді. Ми були свідками того, що тут було. Тут першого вбили парубка, тут усе й проходило. Було страшно та незрозуміло, що взагалі відбувається. Ми бачили, як наша «доблесна міліція, поліція» стала на бік тих росіян зі зброєю! Ми все це бачили. Просто були в шоці. Але Одеса не чекає на російський світ і тепер».
Аня і Соня: «Ми дуже мало знаємо про події 2 травня, ми маленькі були. А щоб сьогодні «русский мир» прийшов в Одесу – ні! Це неможливо. Ми так гадаємо і сподіваємося, що не буде такого. Культура далека від нашої, люди, менталітет інакший. І взагалі. У нас позитив. А там тільки негатив, насильство».
Марго: «Це була дуже страшна трагедія. Цих пі…(росіян – прим.ред.) ніщо не може зупинити. Дуже багато людей сьогодні почали інакше ставитися, інакше думати. Я сподіваюсь на це».
Ліана: «Звичайно, міг би. І він прийшов, я вважаю. Ніхто не заважав. Вони ж там збиралися на Куликовому. Хтось вважав, що це щось неадекватне, а хтось вважав, що, ось, ми чекали своїх. Але зараз він точно не прийде».
Андрій: «В теорії міг би бути, але я проти цього».
Гунер: «Уявіть собі ситуацію, якби тоді події розгорнулися ще гірше. Тут убили хлопця, тобто з’явилася зброя у них. Ми ж спостерігали все, що сталося у Донецьку, коли захоплюють спочатку обладміністрацію чи СБУ, і на базі цього утворюються юрби людей. Давайте будемо реалістами. Молодь взагалі, ясна річ, за Україну. Можливо, є якісь, і треба їм пробачити, люди похилого віку, які виросли в “совку” і досі не зовсім розуміють, що і як. Вибачити та забути. Вони доживають свого віку. Вони ж нічого не вирішують зараз».
Стаття по темі: Трагедія 2 травня: де зараз перебувають головні фігуранти розслідування
