21 листопада в Одесі відзначають День Гідності та Свободи на фоні курсу Євро ФОТО

21 листопада в Одесі відзначають День Гідності та Свободи на фоні курсу Євро  ФОТО


21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи дату, що пов’язана з двома революційними подіями, які кардинально змінили історію країни. Йдеться про Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013–2014 років. У цьому матеріалі розповідаємо про їхню історію та про перебіг Революції Гідності в Одесі.

Саме 21 листопада 2004 року розпочалися масові протести через фальсифікації на президентських виборах. Через дев’ять років, у 2013-му, цей день став початком нових протестів через відмову влади від євроінтеграції. У обох випадках громадяни заявляли про своє право на справедливе волевиявлення та європейський вибір.

Одесити також долучилися до подій, встановлюючи намети, організовуючи мітинги і відстоюючи мирне здійснення свого права на протест, незважаючи на тиск з боку влади та силових структур.

У 2026 році День Гідності та Свободи пройде під гаслом «Запит на свободу прийнято». Цьогоріч не лише згадують події минулого, а й спільно обговорюють, який вплив мав громадянський спротив на сучасну Україну, чому цінність свободи залишається критичною в умовах повномасштабної війни росії проти України.

Помаранчева революція: перший масштабний виклик

Події, що поклали початок Дню Гідності та Свободи, розпочалися 21 листопада 2004 року. Центральна виборча комісія оголосила попередні підсумки другого туру президентських виборів, які проголосили переможцем Віктора Януковича. Водночас численні українські громадяни та міжнародні спостерігачі зафіксували масштабні порушення в процесі голосування й підрахунку голосів. Це спричинило широкий суспільний резонанс і протести по всій країні.

«Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві», повідомляють в Українському інституті національної памʼяті.

Верховний Суд визнав результати другого туру виборів недійсними й призначив повторне голосування на 26 грудня 2004 року. Віктор Ющенко переміг у цьому другому турі. Помаранчева революція стала взірцем того, як громадянське непокарання здатне змінювати політичну ситуацію в країні.

У листопаді 2005 року президент Ющенко встановив День Свободи, який святкували 22 листопада. Проте в грудні 2011 року президент Віктор Янукович об’єднав його зі святом Дня Соборності.

Від Євромайдану до Революції Гідності

21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів несподівано призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Це рішення викликало перші масові акції на Майдані Незалежності. У протесті брали участь студенти, громадські активісти і небайдужі кияни.

Спочатку акції мали мирний характер і були спрямовані на підтримку європейської інтеграції. За кілька днів, 24 листопада, кількість учасників зросла до багатотисячної. Протест перетворився на всеукраїнський рух, що об’єднав людей з різних регіонів.

Переломним став нічний розгін 30 листопада. На Майдан силовики жорстко напали на учасників протесту, зокрема на студентство. Після цього громадяни почали вимагати відповідальності за насильство, відставки уряду та поваги до прав людини.

Революція Гідності виявилася ширшим рухом, ніж просто протест проти зовнішньополітичного курсу. Вона стала опором корупції, зосередженню влади в руках однієї особи і спробам обмежити громадянські свободи.

16 січня 2014 року Верховна Рада ухвалила низку так званих «диктаторських законів», що суттєво обмежували права на мирні зібрання, посилювали репресії проти активістів. Наприкінці січня на вулиці Грушевського розгорілися масштабні сутички з першими загиблими.

Найбільш трагічними вважають дні 18–20 лютого 2014 року, коли в центрі столиці силовики застосували вогнепальну зброю, унаслідок чого десятки протестувальників загинули від куль.

«На відміну від Помаранчевої революції, у боротьбі за гідність і свободу загинули понад 100 патріотів Героїв Небесної Сотні», зазначають у Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту України.

У ніч на 22 лютого президент Віктор Янукович покинув країну, а Верховна Рада ухвалила зміни у владі та оголосила дострокові президентські вибори. Революція Гідності тривала 94 дні від 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014-го.

Після цих подій 13 листопада 2014 року президент Петро Порошенко підписав указ про встановлення Дня Гідності та Свободи, який відзначають саме 21 листопада.

Революція Гідності в Одесі: локальний фронт протесту

Одеса розпочала свій протестний рух 22 листопада 2013 року одразу після перших акцій у Києві. На Думській площі пройшов мітинг «Одеса курс Євро», який зібрав близько тисячі учасників. Активісти встановили два намети як символ підтримки європейського курсу і київського Євромайдану.

Один з організаторів, громадський діяч Олексій Чорний, розповідав, що мали наметів достатньо для сотні людей, але першу ніч на чергування залишилися лише троє Юлія Чухало, Славік Шкрібляк і Віка Сибір.

«Було страшно, особливо коли опівночі до нашого намету підійшла група молодиків, які загрожували підпалити табір. Однак нам якимось дивом вдалося вистояти до ранку», згадує Олексій Чорний.

Наступного дня намети перенесли ближче до пам’ятника Дюку де Рішельє і продовжили акцію від власного імені. З часом до нічного чергування залучалося дедалі більше людей.

Організатори встановлювали додаткові намети і готували способи захисту від можливих нападів. Вони уважно стежили за новинами про демонтажі наметових містечок в інших регіонах, розуміючи, що таке може повторитися і в Одесі.

За словами Олексія Чорного, влада отримала судову заборону на встановлення наметового містечка не лише на Думській площі, але й у інших місцях для проведення акції. Одесити вважали це рішення порушенням конституційного права на мирні зібрання, але не припиняли протест.

Найбільш напруженою була третя ніч. Близько четвертої ранку понад сто правоохоронців оточили містечко. На площі перебували 126 міліціонерів. Залишені намети пошматували й вивезли невідомі. Активіста затримали після того, як він намагався знімати дії силовиків на камеру і заважав знищувати табір.

Олексій зберіг частину речей, використаних під час протестів: намети, мегафон, прапори. Їх почали застосовувати для дитячих таборів. Для громадського діяча вони стали символом того, як навіть невелика група одеситів продовжувала відстоювати свій вибір попри тиск.

День Гідності та Свободи у 2026 році: що планують

Тема цьогорічної події «Запит на свободу прийнято». Інформаційна кампанія розпочнеться 16 листопада і триватиме до 15 грудня. Основний меседж свобода не є сталим і беззаперечним надбанням. Вона вимагає постійної відповідальності, солідарності та захисту прав людини.

У Києві 21 листопада о 11:30 на Алеї Героїв Небесної Сотні відбудуться офіційні урочистості:

  • відкриють оновлений меморіальний простір;
  • покладуть квіти;
  • пролунае дзвін пам’яті;
  • пройде спільна молитва за Україну і загиблих за її свободу.

Об 13:00 на Майдані Незалежності відкриють вуличну виставку «Майдани. Україна. Світ». Вона розповідає про те, як світова спільнота відкривала для себе Україну через низку революційних подій від Революції на граніті до Революції Гідності.

О 14:00 в Українському домі на Хрещатику, 2, покажуть документальний фільм «Машина часу Майдан» режисерів Володимира Тихого і Романа Любого. Фільм проводить глядача від сучасного фронту російсько-української війни до протестів 2013 року, показуючи шлях від мирних акцій до кривавих зіткнень.

25–26 листопада відбудеться науковий форум «Революція гідності: на шляху до історії», де цього року обговорюватимуть роль музеїв України в умовах глобальних викликів. Паралельно триває конкурс студентських наукових робіт про Революцію Гідності, заявки приймають до 1 березня 2027 року.

З 21 листопада стартує флешмоб #Бути_гідним. Учасників закликають ділитися спогадами про Помаранчеву революцію та Революцію Гідності, розповідати про участь у протестах та публікувати архівні фото.

Організатори попереджають, що програма може змінюватися через зовнішні обставини, зокрема повітряні тривоги. В таких випадках заходи тимчасово призупинять і відновлять після завершення тривоги.

Свобода як жива цінність

21 листопада це день пам’яті про людей, які не приймали несправедливість і вирішили боротися за права, виходячи на вулиці. Вони зробили свідомий вибір і були готові платити за нього.

Нині боротьба за свободу триває у складних умовах повномасштабного вторгнення росії. Українські військові продовжують захищати країну на фронті, а громадяни підтримують армію, допомагають постраждалим і продовжують волонтерські ініціативи. Досвід Майданів став основою цієї стійкості. Він продемонстрував, що громадянська активність не зникає після завершення протестів.

Створено за матеріалами: www.048.ua