24 лютого в Одесі — хроніка першого дня повномасштабної війни

Перший день широкомасштабної війни назавжди розділив життя одеситів на «до» та «після». Замість звичного шуму моря місто прокинулося від гуркоту ракет і невпинних сирен. Узбережжя Одеси за лічені години перетворилося на лінію оборони, а мирні мешканці взялися за зброю, лопати та мішки з піском.

Редакція вирішила згадати, як одесити пережили перший день повномасштабного вторгнення.

Перші вибухи

Ранок 24 лютого розпочався близько п’ятої години з потужних вибухів. Противник завдав авіаударів по аеропорту та по об’єктах промислової й цивільної інфраструктури. Проте жителі міста не піддалися паніці: хтось організовувався для захисту рідного кута, інші — набирали пісок на пляжах і наповнювали ним мішки для укріплень. За кілька годин громада зібралася разом, аби захистити південну перлину. Кадри з протитанковими «їжаками» на Дерибасівській розлетілися по всіх ЗМІ.

Висадка десанту

Упродовж дня місто затамувало подих: з вікон багатоповерхівок простежувалися силуети кораблів на горизонті, і всі чекали на можливу морську висадку. Військові терміново мінували пляжі, обмежили доступ до води, а до вечора в місті ввели першу в новітній історії комендантську годину.

Згодом керівник оборони Миколаєва Дмитро Марченко повідомив, що у російських військових вилучили карту, яка нібито свідчила про плани оточити Миколаїв за два дні та Одесу — за три. Проте вдала оборона Миколаєва завадили реалізації цього плану, тож висадка десанту в Одесі не відбулася. У відповідь ворог розпочав систематичне нищення міст — цивільний терор триває протягом усіх чотирьох років.

24 лютого

Перший день війни для жителів Одеси запам’ятався довгими чергами на автозаправках, біля банкоматів і на вокзалах, порожніми полиць у магазинах та перебоями з оплатою картками. На дорогах виникли багатокілометрові затори з автомобілів і автобусів, у яких їхали жінки та діти. Тим часом чоловіки облаштовували перші блокпости і готували саморобні засоби оборони — наприклад, коктейлі Молотова — на випадок появи ворога. 24 лютого розділив життя мешканців міста на «до» і «після». І досі противник робить усе, щоб ускладнити повсякдення одеситів: бувають багатоденні відключення електроенергії, проблеми з подачею води та опалення. Незважаючи на це, люди не покидають рідну Одесу й підтримують віру в Україну та ЗСУ.

Нагадаємо, редакція опитала мешканців і гостей міста, аби дізнатися, як їхнє життя змінилося за чотири роки війни. Багато з опитаних відзначають, що найбільше постраждав психологічний стан: постійні повітряні тривоги, новини з передової та невизначеність щодо майбутнього змушують жити в напрузі. Водночас люди стали витривалішими й навчились цінувати прості радощі життя.

Також ми повідомляли, що ветеран російсько-української війни Назар Давін розповів журналістам про службу, бойове поранення, реабілітацію та новий сенс життя через спорт. До початку широкомасштабного вторгнення Назар мав клінінгову компанію, розвивав власну справу та будував плани на майбутнє.