Дехто з мешканців південних районів Одеської області вважає, що святкування Різдва 7 січня було спочатку нав’язане регіону російською імперією, а потім — радянською владою. Зі спогадів частини жителів півдня Одещини, у період до кінця румунського панування Різдво тут часто відзначали 25 грудня. Чи має це твердження під собою історичне підґрунтя, кореспондентці місцевого ЗМІ розповіла етнологиня, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри археології, етнології та всесвітньої історії, заступниця декана факультету історії та філософії з наукової роботи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Наталія Петрова.
За словами науковиці, цей регіон Одеської області заселявся в період російської імперії представниками багатьох етносів, які приїжджали з різних країн і приносили власні культурні традиції, інколи й різні релігійні практики. У більшості цих традицій Різдво привʼязувалося до 25 грудня. Навіть у певні періоди в російській імперії ця дата також траплялася. Проте поступово в Росії відбувся перехід до відзначення Різдва 7 січня — це було повʼязано з церковними реформами та прагненням Російської православної церкви до автономії, що відбилося й у відмінних системах обчислення дат найбільших християнських свят, зокрема Різдва та Великодня.
Язичницькі впливи на дату святкування Різдва
Наталія Олександрівна зазначає, що коріння відзначення Різдва 25 грудня сягає ще язичницьких вірувань, пов’язаних із народженням Сонця. Лише з IV століття нашої ери в Римській імперії почали поєднувати свято народження Сонця з християнським святкуванням народження Христа, і ця традиція розповсюдилася по християнському світу. Обрання дати було тісно пов’язане з зимовим сонцестоянням, оскільки реальної дати народження Ісуса не встановлено.
«Цього року найкоротша ніч і найкоротший день були 21 грудня. Після цього день починає подовжуватися, і в народній уяві ще з дохристиянських часів це символізувало народження Сонця — у слов’янських легендах через образ богині Коляди (або як народження Божича). За однією з легенд, богиня народжувала його у водах Дніпра», — пояснює науковиця.
Чому буде історичною справедливістю повернути етносам святкування Різдва саме 25 грудня
За її словами, подібні міфологічні уявлення про народження Сонця є помітними в різних народів та країнах, зокрема в Римській імперії — божество-символ відродження з’являлося саме тоді, коли доба починала подовжуватися.
«Отже, з астрономічної та природної точки зору, а також з урахуванням космогонічних уявлень, святкування Різдва у грудні є логічнішим, якщо прив’язувати свято до навколишнього середовища і природних циклів, від яких залежить людина.
Святкування 7 січня відходить від цієї етимології, тому думка про нав’язування цієї дати в регіонах, зокрема на півдні Одещини, має підстави.
Водночас у радянський період покоління людей привикли до 7 січня як до головної дати. Тому повертатися до витоків слід поступово: це процес, що триває не один рік. Для багатьох же тих, хто відзначав Різдво 7 січня, перехід на 25 грудня — принципове питання, адже майже весь православний світ (окрім країни-агресорки) святкує Різдво саме в цей день. Тож 25 грудня для багатьох символізує єднання з Європою та повернення до традицій», — підкреслює Наталія Петрова.
Етнографічна група “Sedeflär” (“Перлини”) Обласного центру гагаузької культури села Виноградівка, Болградський район, 2023 рік
Радянський вплив на культурну пам’ять
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова почав проводити системні етнографічні експедиції на півдні Одещини лише з 1994 року: до здобуття незалежності України такі дослідження не були пріоритетом у радянський час.
«Під час експедицій етнографи виявляють особливості етнічних спільнот у мультикультурному середовищі півдня Одещини: люди зберігають свою етнічну ідентичність — болгарську, румунську, молдовську, російську тощо. Саме ці факти були невигідні тоталітарній владі, бо показували, що “радянська людина” не цілком сформована так, як це прагнули комуністичні ідеологи», — наголошує етнологиня.
Найбільше традицій збереглося в сільській місцевості, оскільки вона менш урбанізована; це стосується й південних районів Одеської області. Проте традиції значно відрізняються між собою: починаючи з 1920-х років у регіоні відбувалися численні міжетнічні шлюби, тому спроби окреслити єдиний набір різдвяних практик для всього півдня Одещини були б помилковими. Кожне поселення має свої локальні звичаї. Під час збору матеріалів дослідники іноді стикалися з нерозумінням щодо точної дати святкування Різдва.
Група дорослих колядників, які сповіщають про народження Ісуса напередодні Різдва, село Виноградівка, Болградський район, 2018 рік
«Іноді під час інтерв’ю люди розповідали про святкування численних грудневих свят, в тому числі Різдва, а вчені думали, що респонденти помиляються, бо самі звикли: “у нас Різдво в січні”. Але це було непорозумінням», — згадує Наталія Петрова.
Науковиця пояснює, що під час входження Південної Бессарабії до складу СРСР частина населення виїжджала до Румунії, тоді як раніше в регіон переселялися українці із Задунайської Січі, у яких традиція святкування 25 грудня зберігалася. Оскільки родинні зв’язки та обміни між людьми тривали, традиції 25 грудня зберігалися в родинах, але в радянський період узаконення або підкреслення 7 січня як дати святкування призвело до того, що деякі родини відзначали Різдво двічі — у грудні й у січні.
«Через зв’язки з родичами люди продовжували святкувати 25 грудня. Коли Радянський Союз перейшов на 7 січня й зробив цю дату вихідною, багато сімей відзначали свято ще й тогорічно. Тому в регіоні існувало паралельне святкування двох дат — 25 грудня і 7 січня», — розповідає Наталія Олександрівна.
Попри репресії та культурний тиск, яскрава традиція відзначення Різдва 25 грудня збереглася в селі Орлівка Ренійської громади — це різдвяний обряд «Мошул» з карнавальними масками. Хоча подібні обряди існували ширше, у Південній Одещині вони дійшли до наших днів саме в цьому селі.
Обряд “Мошул”, село Орлівка, Ренійська громада, 2016 рік
Повернення до історичних витоків
Прагнення відновити власні традиції та дистанціюватися від культури країни-агресорки спонукає дедалі більше мешканців південних районів Одеської області та Одеси змінювати дату святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня. Про це свідчать результати опитування місцевого видання, яке проводилося напередодні свята. На запитання «Коли святкуватимете Різдво?» мешканці регіону відповіли так:
- 25 грудня – 40%,
- 7 січня – 51%,
- Не святкуватиму – 9%.
Якщо виключити третю категорію, тоді 25 грудня обрало 44% опитаних, а 7 січня — 56%.
Подібне опитування у вигляді онлайн-анкети також проводився на факультеті історії та філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Ініціаторкою стала студентка другого курсу Валерія Образенко, щоб з’ясувати, як люди переходять на іншу дату святкування Різдва. На момент публікації в опитуванні взяли участь поки що близько 50 респондентів, серед яких є мешканці півдня Одещини; анкети поширювалися в інтернеті й серед знайомих. Початкові результати виявилися нетиповими: більшість респондентів відзначає Різдво вже 25 грудня.
Маленькі колядяники напередодні Різдва, село Виноградівка, Болградський район, 2018 рік
«Це особливо помітно серед молоді, яка раніше була менш релігійною. Завдяки інформаційній підтримці формується нова традиція: збиратися родиною, спільно готувати святкові страви, виготовляти різдвяні атрибути. Ми сьогодні повертаємося до виготовлення дідуха й солом’яного павука всією родиною. Подібні майстер-класи проводилися в Одесі для представників бізнесу та митців — це зближує людей», — стверджує науковиця.
Наталія Петрова зі своєю студенткою Валерією Образенко біля різдвяного павука
Отже, підсумовує Наталія Петрова, історично справедливим було б повернення етнічним спільнотам півдня Одещини до святкування Різдва 25 грудня.
«Бажаю всім щасливого Різдва і добробуту на довгі роки. Хочу вірити, що наступне Різдво ми відзначатимемо в мирній, вільній та незалежній Україні, що ми подолаємо ворога та всі труднощі, і всім читачам місцевих видань щиро зичу лише радощів і успіхів», — привітала науковиця мешканців півдня Одещини та Одеси.
На головному фото — обряд “Мошул”, село Орлівка, Ренійська громада, 2016 рік
Створено за матеріалами: bessarabiainform.com
