Отже, заварюємо міцну каву і дістаємо найпривабливіші смаколики… Любите солодке? Ось і героїня нашої сьогоднішньої історії теж не проти як поласувати, так і з іншими поділитися:
– Мадам Шмулензон, а шо це з вашої кухні такі аромати долинають, шо у міня аж голова кругом?
– Від все вам треба внюхати. Чи не надто у вас великий ніс?
– Міня ж по-сусідськи мучить інтерес!
– Та шо там розповідати. Варю варення.
– Що ви недомовляєте. Пахне не тока варенням.
– Шо? Дуже пахне?
– Ну.
– Ну шо ну. Варю варення і трохи самогону.
– А шо ви стали пити?
– Ні. Я чисто з медичною метою. Я їм розтиратимуся.
– Ви що? Не розказуйте нікому. Якщо Грицько почує, шо ви самогон та на поперек. Його ж схопить інфаркт.
– Та не хвилюйтеся за Грицю. Я вже з ним домовилася. За півлітра він міня сам і розтиратиме.
– А варення, я перепрошую, яке?
– Та полуничне.
– А можна мені на пробу баночку?
– На пробу можу дати облизати ложку. А баночка півлітра 10$.
– Що так дорого.
– Так ви ж його ще не куштували. Це ж не варення. Це ж пісня. Це чисте здоров’я. Гриша моїм варенням самогон занюхує.
А ще ви можете заглянути сюди:
