«Важке дитинство» штрих-коду
Ще 1932 року студент факультету економіки Гарвардського університету Воллес Флінт запропонував «прив’язати» до кожного товару перфокарти. Покупці мали б обирати перфокарти, а менеджер — сканувати їх спеціальним пристроєм. Однак впровадження геніальної ідеї обходилося настільки дорого, що про неї вважали за краще забути.
Через півтора десятка років знову-таки студенти, але цього разу технологічного інституту, запропонували схожу ідею. Вони розробили лінійний штрих-код на основі технології азбуки Морзе. Спочатку штрих-код мав форму кола, а в 1952 році він набув звичного нам вигляду. Щоправда, в комерційних цілях його використали вперше тільки 1974 року — на упаковках жувальної гумки Wrigleys.
Секретний шифр ліній і пробілів
Сьогодні застосовують переважно два типи штрих-кодів:
- американський універсальний товарний код UPC, який складається з чорних ліній і 12 цифр;
- європейська система кодування EAN, яка складається з 13 цифр.
Кожен із цих кодів застосовується в різних галузях, але найчастіше сьогодні ми можемо побачити європейський код.
Штрих-код являє собою чергування чорних і білих смуг різної ширини, розташованих паралельно одна одній. У кожній комбінації зашифрована певна інформація. Сканер зчитує її і передає на комп’ютер.
Хоча штрих-код сьогодні наносять на будь-які товари, не потрібно надавати йому занадто великого значення — адже це просто інший спосіб маркування продуктів, який використовують замість цінників. Наявність штрих-коду на товарі не гарантує його якість і справжність. І навіть підробка штрих-коду в наш комп’ютерний вік, за словами відомого Остапа Ібрагімовича, це така дрібниця, про яку навіть смішно говорити.
Штрих-код проти QR-коду
Штрих-коди були винайдені задовго до QR-кодів, проте QR-код сьогодні стає набагато популярнішим. Річ у тім, що QR-код містить більше інформації, сканується швидше і простіше. Крім того, в QR-коді можна зашифрувати не тільки інформацію, а й відправити повідомлення або поставити лайк, його можна редагувати, змінювати дизайн.
Якщо штрих-код не збігається з країною-виробником…
У будь-якому магазині нерідко можна побачити товар зі штрих-кодом України — 482, при цьому на пакуванні написано, що виготовлений він, наприклад, у Китаї. Це зовсім не означає, що товар — підробка. Річ у тім, що, найімовірніше, його вироблено на замовлення української торгової марки. А в такому разі право на випуск зазначених товарів належить компанії, яка офіційно зареєстрована в Україні. Відповідно, на товар наноситься і штрих-код нашої країни.
Дізнайся, звідки товар
- 00-13 — США та Канада
- 30-37 — Франція
- 380 — Болгарія
- 383 — Словенія
- 385 — Хорватія
- 400-440 — Німеччина
- 460-461 — Росія
- 471 — Тайвань
- 474 — Естонія
- 475 — Латвія
- 477 — Литва
- 481 — Білорусь
- 482 — Україна
- 484 — Молдова
- 486 — Грузія
- 489 — Гонконг
- 45, 49 — Японія
- 569 — Ісландія
- 57 — Данія
- 590 — Польща
- 599 — Угорщина
- 619 — Туніс
- 64 — Фінляндія
- 690 — Китай
- 70 — Норвегія
- 729 — Ізраїль
- 73 — Швеція
- 750 — Мексика
- 759 — Венесуела
- 76 — Швейцарія
- 770 — Колумбія
- 773 — Уругвай
- 775 — Перу
- 779 — Аргентина
- 780 — Чилі
- 789 — Бразилія
- 80-83 — Італія
- 84 — Іспанія
- 850 — Куба
- 859 — Чехія та Словаччина
- 860 — Югославія
- 869 — Туреччина
- 87 — Нідерланди
- 880 — Південна Корея
- 885 — Таїланд
- 888 — Сінгапур
- 90-91 — Нова Зеландія
- 955 — Малайзія
Як розшифрувати штрих-код?
Що стосується цифр внизу, то вони призначені тільки для людини і несуть таку інформацію:
- перші дві-три цифри — код країни-виробника;
- наступні п’ять цифр — код підприємства-виробника або продавця;
- п’ять цифр за ними — інформація про товар: 1-ша цифра — найменування товару, 2-га цифра — споживчі властивості, 3-тя цифра — розмір або вага, 4-та цифра — склад, 5-та цифра — колір;
- остання цифра називається контрольною — її використовують для перевірки правильності зчитування коду сканером. Дуже рідко в кінці можна побачити ще одну цифру — знак товару.
