Чи перейменовуватимуть центральні вулиці Одеси
Якщо стисло, то Дерибасівська збереже своє ім’я з найбільшою ймовірністю. Жуковського точно перейменують, як і Пушкінську, а Рішельєвська поки що залишається під питанням. Щоб визначитися, місцева влада має три місяці.
Про це на брифінгу в Одеській обласній військовій адміністрації розповіла заступник директора департаменту культури, національностей, релігій та охорони пам’яток ОВА Ярослава Резнікова.
Читайте також: Місто Южне не будуть перейменовувати на Порт-Аненталь?
Перейменування Дерибасівської
Назва головної Одеської вулиці Дерибасівської, за словами чиновниці, не змінюватимуть, бо її названо не на честь Йосипа Дерибаса, першого градоначальника, а на честь його брата Фелікса, який був власником значної частини землі та будівель на цій вулиці і якому місто зобов’язане появою Міський сад. Фелікс не був керівником, не обіймав імперських посад.
Від редакції зазначимо, що Резнікова помиляється: вулицю назвали саме на честь Осипа Дерибаса, першого градоначальника та адмірала російської імперії
Перейменування Рішельєвської
Герцог Рішельє (Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє) також був градоначальником і генерал-губернатором Новоросії та Бессарабії, тому формально вулиця підпадає під критерій деколонізації.
Але в міській раді питання про перейменування цієї вулиці не порушувалося зовсім, а на Одещині поки не визначилися.
Перейменування Пушкінської
Щодо Пушкінської, то Ярослава Резнікова заявила, що їй, швидше за все, повернуть першу історичну назву – Італійська.
«Мені здається, що це дуже виправдано, тому що у нас є італійське консульство (раніше розташовувалося – ред.). Італія дуже активно нам допомагає. У рамках діяльності Юнеско намагається допомогти нам фінансово та організаційно у реставрації пошкоджених об’єктів»,
– наголосила представник Одеської ОВА.
Ще на тему: Які вулиці відмовилися перейменовувати одеські депутати, а які перейменували
Перейменування вулиці Жуковського
Також обласна влада підтримує перейменування вулиці Жуковського на Лесі Українки:
«На історико-топонімічній комісії вирішено було назвати її Лесі Українки, і мені здається, що це чудовий варіант. Це дуже хороший варіант, тому що вона жила на цій території, вона багато разів ходила тією вулицею»,
– зазначила Ярослава Резнікова.
Перейменовувати вулиці може голова обласної адміністрації
Займатися перейменуванням топонімів насамперед мають депутати Одеської міської ради, керуючись рекомендаціями історико-топонімічної комісії, яка працює при цьому органі влади.
Але якщо народні обранці не підтримають перейменувань, які необхідно провести у рамках закону про деколонізацію, зробити це можуть одноосібно міський голова (в Одесі – Геннадій Труханов) чи керівник обласної військової адміністрації (Олег Кіпер).
І, за заявою Ярослави Резникової, завершити процес деколонізації в регіонах України місцева влада має на протязі трьох місяців.
Вас також може зацікавити: Без Буніна та Гагаріна: як одесити проголосували за перейменування 14 топонімів
Навіщо потрібна деколонізація
Процес деколонізації в Україні – це звільнення від спадщини імперської імперії та комуністичного режиму. Він розпочався ще під час розпаду СРСР та активізувався під час Революції гідності та Російсько-української війни, починаючи з 2014 року. Особливого імпульсу процес отримав після російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Деколонізація включає в себе:
- декомунізацію: зняття комуністичних символів та перейменування об’єктів, що мають комуністичні назви.
- дерусифікацію: видалення символів російської імперської політики та перейменування топонімів, пов’язаних з Російською імперією та СРСР.
- законодавчі зміни: ухвалення законів, що забороняють пропаганду російської імперської політики та сприяють деколонізації топонімії.
Бо російська пропаганди обґрунтовує свою агресію проти України і намагання захопити територію держави, серед іншого і тим, що у двох державах однакова топонімія і це, мовляв, є доказом приналежності України до росії. Насправді ж всі ці російські назви були штучно і силою нав’язані українцям.
Процес деколонізації має на меті відновлення історичної справедливості та підтримку національної ідентичності України. Він також спрямований на подолання наслідків імперського минулого та створення умов для розвитку суверенної та незалежної держави.
