Травень, травень… Все зелене і яскраве, ніжна зелень і пахощі акації… І все це (досі повірити важко) – під час повномасштабної війни…
Тривога знов лунає, нагадує про небезпеку, а от придивляєшся до всієї цієї краси – і дивуєшся: як це так стається? Небезпека і краса – на кожному кроці…
От наче красива казка і жахливий сон поєднались, ставши реальністю нашого сьогодення.
І, до речі, живими артоб’єктами усю цю квітучу і зелену красу, що зустрічає нас тепер, на початку травня, назвала не я. Так у Міському саду сказала одна жіночка, що милувалась квітами поруч з фонтаном… Навіть сказала:
– Так красиво тут ще не було…
Чи то дійсно час в нас такий, що на фоні жахливих воєнних подій ми стали більше помічати й цінувати красу природи?..
Ви ж тільки придивіться!..
Ще на тему: «Ми так давно тут не ходили»: Потьомкінські сходи та молоді парки знову відкриті для прогулянок (фоторепортаж).
Фото авторки