За її словами, держава планує розробити спеціальний механізм для паспортизації пам‘яток археології, а їхній облік вестиметься у Державному реєстрі нерухомих пам‘яток України, інформаційно-комунікаційну систему якого презентували наприкінці минулого року.
“Працюють цілі інтернет-платформи, аукціони, що, за великим рахунком, є місцями панування “чорного ринку”. Зі звітів археологічних експедицій ми бачимо, що щонайменше 70% археологічних об’єктів за останні кілька років зазнали сторонніх незаконних втручань. Однак ця цифра може бути більшою, оскільки десятки тисяч пам’яток археології в Україні досі не поставлені на облік і тому такі втручання не завжди фіксуються”, – розповіла Шуляк.
Але органи охорони культурної спадщини практично не фіксують самовільні роботи з метою незаконного металодетекторного пошуку археологічних предметів – не проводиться системний моніторинг інтернет-аукціонів та передача відповідної інформації до правоохоронних органів, кримінальні справи за такими фактами практично не порушуються.
Нині “чорна археологія” практично не переслідується законом і надзвичайно цінні артефакти безперешкодно покидають межі країни, а незаконні копачі продовжують спустошувати кургани, підкреслила Шуляк і додала – Україна вже давно зробилася міжнародним майданчиком із продажу перепродажу археологічних пам’яток різного ступеня цінності.
“Вітчизняне законодавство у цьому напрямку містить багато білих плям і потребує значних змін. Зокрема, в законодавчих актах відсутнє будь-яке регулювання використання металодетекторів для пошуку археологічних об’єктів, а також належні заходи реагування на незаконні дії на об’єктах археології, притягнення до відповідальності тощо. Механізми для цього має напрацювати міжкомітетська робоча група по захисту об’єктів культурної спадщини. Крім нашого комітету, до неї залучаються представники Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, Міністерства культури та інформаційної політики та експерти і фахівці з цієї сфери”, – додала вона.
Шуляк розповіла, що ще у 2017 році Україна підписала Нікосійську конвенцію щодо правопорушень, пов’язаних із культурними цінностями. Це передбачає запровадження широкого спектру відповідальності за вчинені правопорушення по всьому “ланцюгу” – від викопування до торгівлі та розміщення на ринку.
Вона також констатувала, що “чорна археологія” значно активізувалась з початком воєнних дій, оскільки почалося мародерство і пограбування предметів археологічної спадщини. Зокрема, пограбування низки українських музеїв – Мелітопольського, Маріупольського тощо.
Крім цього, потрібно враховувати і той факт, що на територіях, пов’язаних з веденням воєнних дій, відбуваються ландшафтні зміни, пов’язані як з прямими наслідками ураження вибуховими засобами – мінами, снарядами, ракетним вогнем тощо, так і з облаштуванням вогневих та спостережних пунктів, фортифікаційних споруд, прокладанням комунікаційних шляхів.
“За підтримки Українського культурного фонду колектив авторів, зокрема і з фахівців Інституту археології, видав посібник з рекомендаціями – як має поводитися військовий, якщо під час земляних робіт він натрапить на археологічні предмети або культурний шар якоїсь пам’ятки. Завдяки цьому цілу низку артефактів вже вдалося врятувати, і всі вони були передані на постійне зберігання до археологічного музею Інституту археології. Втім наше завдання зараз – напрацювати на законодавчому рівні дієві механізми захисту пам‘яток археології. Це – безсумнівна інвестиція в збереження нашої спадщини та захист національної ідентичності, що безпосередньо сприятиме зміцненню державності”, – резюмувала Шуляк.
