«Анжело, заспівайте для мами!»
— Це було незадовго до початку війни: мені зателефонувала з Італії землячка і повідомила, що в її мами скоро день народження, — розповідає Анжела. — Приїхати вона не могла і попросила, щоб я купила квіти, з’їздила до її мами і заспівала пісню. Я здивувалася: як це так, щоб вітала чужа людина? Але знайома впевнено сказала: «Анжело, я знаю, що в тебе вийде!». І справді, сюрприз вдався! Друге аналогічне прохання я виконувала 23 лютого 2022 року: було велике родинне свято, дуже багато гостей, усі допізна танцювали молдавську хору. А на світанку на всіх чекала страшна звістка…
Анжела розповідає, що останнім часом весілля в селах практично не грають, а ось скромні сімейні застілля проводять, адже життя триває.
— Я помітила, що люди згуртувалися, стали добрішими одне до одного, намагаються допомогти, підтримати, — розповідає Анжела. — З проханням виконати в подарунок пісню до мене звертаються вже не тільки жителі Новосільського, а й сусідніх сіл — Нагірного, Орлівки, Плавнів, просили з’їздити навіть в Ізмаїл.
Від кого приїхав подарунок?
Окрема історія — це дзвінки з-за кордону, куди через військові дії змушені були виїхати наші співвітчизники. Багато хто вже третій рік не бачить своїх батьків, братів і сестер, друзів, дуже за ними сумує. І коли до сільської хати, де скромно відзначають ювілей літньої людини, заходить яскрава жінка з величезним букетом, і з порога починає співати (Анжела спеціально придбала колонку та мікрофон) — це викликає шок. Гостя вручає торт, шампанське, кошик із фруктами — усе, що просить передати той, хто вітає, — і запитує: як ви думаєте, від кого прибув подарунок?
— Бувають різні ситуації, — розповідає співачка. — Одного разу заходжу на подвір’я, з порога починаю співати і бачу, що іменинниця зайнята обробленням свинячої туші. Але все одно сюрприз вдався. Однак відтоді я прошу, щоб серед гостей був один посвячений, який може повідомити, коли доречно заходити з піснею.
Коли незнайомі люди стають рідними
Якось Анжелу попросили привітати з днем народження дівчину із синдромом Дауна — того дня до неї приїхала подруга з таким самим захворюванням.
— Я ніколи не бачила таких проявів радості: дівчатка стрибали від щастя і мене обіймали, — розповідає Анжела. — Запам’ятався і 90-річний ювілей жителя нашого села. Цей шановний трудівник не звик до таких знаків уваги на свою адресу, і на мою появу з кулями спочатку навіть не відреагував: не думав, що це — для нього. Але коли прощалися, пообіцяв: «От тепер обов’язково доживу до наступного ювілею!».
Ми поцікавилися, що дарують у наші дні?
— Якщо ювілей мами, це може бути, наприклад, новий телефон, — розповідає Анжела. — Але я помітила, що зараз не дивляться на вартість подарунка, це зовсім не важливо. Найбільший подарунок — коли близькі люди поруч. Нещодавно змогла приїхати з Румунії молода жінка, щоб привітати свою маму з днем народження, і поки я співала, мама і донька стояли, міцно обійнявшись, а всі гості втирали сльози.
— Анжела як солістка постійно бере участь у всіх фольклорних фестивалях, — розповідає директорка обласного Центру молдавської культури в Новосельському Маргарита Бабере. — Вона знає багато народних пісень і з задоволенням дарує людям свою творчість. Анжела — по-справжньому наша народна співачка.
