Сергій Ядов народився у вересні 1971 року в Одесі. Він закінчив ПТУ з “червоним” дипломом за спеціальністю “слюсар-електромонтер побутової техніки”, проте роботу в неспокійні 1990-ті роки знайти було непросто. Сергій спочатку працював вантажником, а потім йому запропонували піти в міліцію. За два роки роботи Ядов отримав п’ять заохочень. Він щиро любив свою роботу і ставився до неї дуже відповідально.
Того дня, 19 червня 1994 року, пізно ввечері на вулиці Моріса Тореза (зараз Лук’яна Рачкова) невідомий напав на подружню пару, яка стояла на зупинці. Бандит вимагав у подружжя гроші, і почав бити чоловіка і дружину. Крім того, у злочинця був газовий пістолет, з якого він стріляв у повітря.
Співробітники патрульно-постової служби, які чергували неподалік, почули крики і кинулися на допомогу. Одним із них був Сергій Ядов. Побачивши міліціонерів, злочинець кинувся тікати, і попрямував до скверу в бік вулиці Ювілейної. Ядов кинувся за ним. Зрозумівши, що його переслідують, зловмисник дістав ще один пістолет — цього разу бойовий, і кілька разів вистрілив у міліціонера. Ядов був серйозно поранений у живіт, однак перед тим, як знепритомніти, він встиг вистрілити у злочинця і вбив його.
Сергія Ядова привезли до 11-ї лікарні у важкому стані. Він втратив багато крові, йому видалили селезінку і нирку. Звістка про подвиг міліціонера розлетілася містом, і багато хто приходив до лікарні, щоб здати кров для порятунку Сергія. У перші дні здавалося, що йому стало краще, проте через три дні після операції його серце не витримало. Сергію Ядову було 23 роки.
Указом Президента України від 23 серпня 1994 року, сержанта міліції Сергія Ядова було нагороджено посмертно Почесною відзнакою Президента України за вірність присязі та мужність під час затримання озброєного злочинця.
