Зміст
Що відбувається в Тайванській протоці
Китайські навчання “Спільний меч – 2024А” стартували вранці 23 травня. Вони проходять у Тайванській протоці: у північних, південних та східних районах біля Тайваню, а також біля островів Цзіньмень, Мацзу, Уцю та Дуньїнь.
Як заявив представник командування Східного театру військових дій Лі Сі, у маневрах задіяні армія, флот, військово-повітряні та ракетні війська.
У рамках навчань перевірять боєздатність у небі та на морі, відпрацюють контроль над гіпотетичним полем бою та високоточні удари по ключових цілях. У програмі – супровід літаків та кораблів, операції всередині та за межами ланцюжка тайванських островів.
Судячи з карти, прямо зараз армія Китаю тренує оточення та блокаду Тайваню.
Фото: карта китайських навчань (nyt.com)
Маневри також є “суворим покаранням за сепаратизм сил незалежності Тайваню” і суворим попередженням проти втручання та провокацій з боку зовнішніх гравців, додав Лі.
Остання фраза, очевидно, адресована США як головному союзнику частково визнаної держави. Раніше президент Джо Байден неодноразово казав, що США захистять острів у разі нападу. Китай розглядає острів як бунтівну провінцію, а Сі Цзіньпін періодично обіцяє повернути Тайвань, не виключаючи силового варіанту.
Сьогодні китайська авіація відпрацювала ракетні удари. Декілька бомбардувальників виконали імітаційні атаки на схід від Тайваню в координації з кораблями. У цьому ж районі комплексні навчання провела флотилія берегової охорони.
Командування китайського театру військових дій показало анімаційний ролик із ракетами, які запускають по містах Тайбей, Гаосюн та Хуалянь із землі, моря та повітря. Відео закінчується словами “священна зброя, здатна знищити незалежність”.
Чому почалися навчання та яка позиція Китаю
Нинішні маневри наймасштабніші майже за два роки. Серія ще більших навчань проводилася у серпні 2022 року на тлі скандального візиту спікера Палати представників США Ненсі Пелосі на Тайвань.
Тоді задекларованими цілями також була протидія провокаціям з боку “сепаратистів”, які виступають за незалежність, їх нібито змові із зовнішніми силами, а також патрулювання регіону.
Офіційний представник МЗС Китаю Ван Веньбінь на прес-конференції в четвер заявив, що навчання направлені на захист суверенітету та територіальної цілісності. За його словами, вони повністю відповідають міжнародному праву та практиці, є “абсолютно законними та необхідними”.
Фото: китайські судна в Тайванській протоці (Getty Images)
До цього міністр закордонних справ Ван І назвав ганебною інавгураційну промову тайванського президента Лая Цінде.
“Ніщо не може зупинити Китай від досягнення возз’єднання та повернення Тайваню на батьківщину. Усіх сепаратистів незалежності Тайваню буде прибито до ганебного стовпа історії”, – додав він.
Зазначимо, у понеділок Лай закликав Пекін припинити військові та політичні погрози. За його словами, мир є єдиним варіантом, а материковий Китай має поважати вибір тайванського народу.
Формально Тайвань незалежний з 1949 року, коли уряд на чолі з партією Гоміньдан втік на острів після поразки у громадянській війні з комуністами, які створили Китайську Народну Республіку.
Лай кілька разів повторив, що Китайська Республіка (офіційна назва Тайваню) та КНР не підкоряються один одному. Пекін розцінює таке формулювання як сепаратизм та червону лінію, і будь-який крок до проголошення незалежності буде підставою для нападу.
Сьогодні китайська сторона заявила, що відпрацьовує можливість “захоплення влади”.
“Вони (навчання, – ред.) перевіряють можливості спільного захоплення влади, спільних ударів та контролю над ключовими територіями”, – зазначив представник міноборони Лі Сі.
Як реагує Тайвань
Тайвань привів збройні сили у підвищену готовність та збирає розвідувальну інформацію. У міноборони кажуть, що якщо навчання є “генеральною репетицією вторгнення”, то військові підготуються до подібних дій.
“Проведення військових навчань з цієї нагоди не тільки не сприяє миру та стабільності в Тайванській протоці, а й наголошує на мілітаристському менталітеті Китаю”, – зазначили в міністерстві та опублікували фото з винищувачами F-16, які патрулюють небо.
Напередодні було виявлено 49 літаків, більша частина з яких перетнула так звану “серединну лінію”. Раніше вона служила неофіційним кордоном у Тайванській протоці, проте зараз китайські літаки та кораблі регулярно її порушують.
Фото: новий президент Тайваню Лай Цінде хоче діалогу з Китаєм (Getty Images)
Адміністрація Лая Цінде заявила, що односторонні провокації Китаю загрожують демократії на Тайвані та безпеці. Сам президент наголошує на прагненні діалогу з Пекіном зі збереженням статусу, уникаючи конфліктів, які можуть спричинити участь США та інших регіональних партнерів.
Тайванське МЗС закликало Китай припинити підривати стабільність.
“Тайвань збереже свої демократичні ідеали та не зміниться під тиском сусідніх країн”, – додали у зовнішньополітичному відомстві.
Дії материкового Китаю також засудила опозиційна Націоналістична партія Тайваню, яка традиційно вважається прокитайською.
Китай готується до вторгнення? Що відомо
Китайський лідер Сі Цзіньпін ясно дав зрозуміти, що розглядає вирішення тайванського питання як частину своєї спадщини.
У березні глава Індо-Тихоокеанського командування США Джон Акіліно заявив, що незважаючи на проблеми в економіці, Пекін збільшив військові витрати на 16% (до понад 223 млрд доларів), протягом останніх років прийняв на озброєння 400 винищувачів, понад 20 кораблів, а також подвоїв арсенал балістичних та крилатих ракет.
“Все каже на вказівку Сі Цзіньпіна бути готовими до вторгнення на Тайвань до 2027 року”, – додав він.
За оцінками Bloomberg, напад на Тайвань як на центр виробництва процесорів та електроніки коштуватиме світовій економіці 10 трлн доларів або 10% світового ВВП. Набагато дорожче, ніж вторгнення Росії в Україну, пандемія COVID-19 та світова фінансова криза.
За словами викладача Університету оборони Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) Чжана Чі, навчання посилають сигнал про те, що блокада східних районів переріже імпорт енергоносіїв, підтримку з боку США та інших союзників, а також шляхи відступу для сил незалежності Тайваню.
Однак учора у багатьох медіа з’явилася тривожна новина про те, що Китай нібито планує вторгнення на початок червня. Джерело – акаунт Global Press у соціальній мережі X.
Як йдеться в опублікованому пості, інформація нібито надійшла від анонімних співрозмовників у Міністерстві оборони Китаю. Акаунт складно назвати ЗМІ, оскільки він не має сайту, пошук у мережі не видає інші новини з посиланням на Global Press, а сама сторінка отримала “синю галочку” лише в травні.
Фото: тайванські війська у підвищеній готовності на острові Цзіньмень (Getty Images)
Як вважають у The Guardian, замість нападу на Тайвань китайці, швидше за все, посилять мілітаристську діяльність у сірій зоні. З посиленим патрулюванням біля островів, перенесенням траєкторій польотів за “серединну лінію” та частим використанням цивільних метеозондів, які можуть збирати розвіддані.
Поки ж судячи з усього дії Китаю мають законний характер, на які важко реагувати, але які, як і раніше, тиснуть на Тайвань, пише видання.
Придушення замість захоплення. У чому стратегія Китаю щодо Тайваню
Колишній командувач об’єднаних військових сил США в Індо-Тихоокеанському регіоні Філіп Девідсон ще в 2021 році висловив стурбованість через можливе вторгнення.
“Думаю, загроза проявиться протягом цього десятиліття, а точніше, у найближчі шість років”, – попередив він.
Зазначимо, його оцінка, що отримала назву “Вікно Девідсона”, стала рушійною силою оборонної стратегії та політики США в Азії. Пентагон вважає китайське вторгнення плановим сценарієм, проте загроза висадки десанту є невірним фокусом зусиль Вашингтона із захисту Тайваню, вважають наукові співробітники Фонду Карнегі за міжнародний мир Ісаак Кардон та Дженніфер Каванна.
На їхню думку, терпляча і довгострокова політика Пекіна, який розглядає об’єднання як історичну неминучість, дозволяє припустити, що в пріоритеті – посилення кроків, що вже робляться. Тобто через повзуче вторгнення в повітряний, морський та інформаційний простір. І через так звані “операції сірої зони” – дії у військовій та економічній сферах, які не підпадають під визначення війни.
Сама по собі ця кампанія не призведе до приєднання, але може досягти певних проміжних цілей. Головна з яких – придушити прагнення Тайваню до незалежності.
Ігнорування кампанії “сірої зони” з боку США продемонструє межі впливу в Азії. Наприклад, Сполучені Штати навряд чи задіятимуть передові ракетні системи, якщо Китай не дасть явного приводу для війни. Натомість американці можуть опинитися в глухому куті дебатів про те, чи перетнув Пекін червону лінію.
“США слід стати більш уважними до небезпек, що створюється повільним придушенням Тайваню. Якщо тенденції збережуться, ймовірно, “Вікно Девідсона” прийде і зникне без війни, але водночас автономія Тайваню знизиться”, – пишуть вони у статті для Foreign Affairs.
Нездатність Росії швидко захопити Київ після вторгнення 2022 року наочно посилює привабливість цієї стратегії. Пекін виявляє підвищений інтерес до придушення Тайваню, розуміючи, що одержати військову перемогу буде важко.
Швидше за все, Китай продовжить затягувати петлю, патрулювати дедалі більшу акваторію Тайванської протоки або запроваджувати митні заходи, щоб скоротити комерційні потоки. Такі дії не є блокадою ані в оперативному, ані в юридичному сенсі, але досягають аналогічних цілей, залишаючи можливість провести смертоносну кампанію у майбутньому, вважають експерти.
При підготовці матеріалу використовувалися: заяви китайських та тайванських офіційних осіб, публікації Reuters, AP, Global Times, Foreign Affairs та The Independent.
