Шавуот: історія свята
Свято припадає на третій місяць єврейського календаря, який починається з місяця Нісана, і дев’ятий місяць, що починається з місяця Тишрея. Свято припадає на 50-й день після Песаха, що наголошує на його зв’язку з цим святом.
Назва Шавуот, дана цьому святу в Торі, буквально означає “тижні” і це зумовлено тим, що його відзначають після відліку семи тижнів, починаючи з другого дня Песаха. В Талмуді використовується інша назва, Ацерет, що означає “завершальне свято”.
Шавуот відзначають на честь важливої події – Синайського одкровення. Цього дня 2488 року єврейський народ отримав від Бога Тору та Десять заповідей, а сталося це на горі Синай. За єврейською традицією вважається, що Тора була записана Мойсеєм безпосередньо з вуст Бога, що символізує визволення від рабства та освідомлення духовної свободи.
Як виникло свято Шавуот (фото: Freepik)
Традиції свята
Шавуот має багатий комплекс обрядів і традицій:
- прикрашають синагоги та житлові будинки травою, гілками, квітами та іншою зеленню, а також пахощами
- традиції рекомендують вивчати Тору всю ніч Шавуот, а деякі читають “Тікун” – збірку уривків з усіх частин Тори
- увечері, під час першої святкової трапези, звичай їдять молочні страви та страви з меду, оскільки вважається, що Тора уподібнена меду та молоку
- читають сувій Рут, що означає розповідь про милосердя (а Тора – вчення милосердя)
- свято пов’язане з царем Давидом, нащадком Рут, який народився і помер у цей день, тому багато людей читають книгу Псалмів, яку він написав
- вимовляють благословення Шегехеяну під час вечірнього Кідуша, а господиня промовляє його під час благословення святкових свічок
- за заповіддю, у Шавуот прийнято влаштовувати дві трапези, де їдять м’ясо і п’ють вино, подібно до інших свят
- читають уривок про стояння у Синаї і заповіді, даровані народу, навіть немовлятам
Шавуот відзначається величними обрядами, які символізують прийняття Тори та завершення підготовки до життя за її вказівками, і відображає значення духовних і культурних цінностей для єврейського народу.
