Позапланові інспекції для одеських експортерів
Після початку повномасштабної війни Кабмін у березні 2022 року ухвалив постанову «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) та державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».
— На жаль, у своїй діяльності на сьогодні ми дуже обмежені, — не приховує Сергій Мартинюк. — І сьогодні проводити планові інспектування, відбори зразків продукції у Держпроспоживслужби можливості немає.
Щоправда, можна провести позапланові.
Наприклад, якщо про це попросить сам суб’єкт господарювання. В Одеській області такі звернення — не рідкість. Адже багато підприємств займаються експортними операціями. А одна з умов зарубіжних партнерів — періодичне проведення державного контролю. Тому перед тим, як відправити свою продукцію за кордон, постачальники звертаються до Держпродспоживслужби із запитом про інспектування своїх товарів.
Про звернення громадян, аналізи платних і безкоштовних
Сергій Мартинюк
Ще одна підстава для контрольних заходів — скарга споживача на неякісний або прострочений продовольчий продукт. Подати її можна і усно, і письмово, і електронною поштою Держпродспоживслужби: [email protected].
У заяві, зрозуміло, мають бути вказані назва, адреса підприємства. І — в обов’язковому порядку — додавати фотографію неякісного продукту і чек покупця.
А ось сам продукт, на жаль, у Держпродспоживслужбу принести не можна. Повноважень для досліджень продуктів у неї немає. Проводити такі аналізи має право Одеська державна регіональна лабораторія Держпродспоживслужби. І кожне дослідження тут — платне. А в Держпродспоживслужбі їх зроблять безплатно. Але результатів доведеться почекати.
Про наявність продукту та штрафні санкції
— Після отримання заяви з підтверджуючими документами ми виходимо на захід державного контролю, — розповідає Сергій Степанович. — Наприклад, покупець купив запаковану ковбасу, а вдома щось у ній йому не сподобалося. На маркуванні продукту вказано номер його партії, дату виробництва. Щоправда, трапляється, що коли ми приходимо в магазин, де зроблено покупку, цього продукту вже може й не бути. А під час позапланового заходу ми розглядаємо тільки питання, що виникло у покупця під час звернення. Ми не можемо перевірити все підприємство. Але якщо продукт у наявності — можемо відібрати проби і направити на дослідження. Законом на всю процедуру передбачено 15 днів — якщо не потрібно додаткового дослідження в міру робочого процесу. Але, як правило, питання вирішується протягом двох-трьох днів.
У середньому за місяць до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області надходить 10-15 таких звернень. І всі вони, запевняє чиновник, якщо є необхідні документи, стовідсотково відпрацьовуються. Навіть якщо юридична адреса підприємства не збігається з фактичною. У цьому разі фахівці Служби перевіряють її за своїми реєстрами.
Якщо порушення виявлено — складається припис із чіткими термінами їх усунення. Якщо підприємство їх ігнорує — Головний державний ветеринарний інспектор виносить постанову про стягнення штрафів. Залежно від порушень їхня сума варіюється від п’яти до 50 мінімальних заробітних плат. Для тих же, хто штрафи платити не бажає, виноситься рішення про тимчасове припинення провадження.
В Одеській області за 2023 рік у сфері безпечності харчових продуктів було подано штрафи на 18 суб’єктів господарської діяльності на суму 973000 гривень. А на 1 травня 2024 року — на суму 1102200 гривень.
Слідство веде Держпродспоживслужба
На жаль, бувають і випадки отруєння продуктами. Тоді фахівці Держпродспоживслужби та управління санітарно-епідеміологічного нагляду проводять справжнє розслідування.
— Швидка допомога реєструє випадок отруєння через МОЗ. З’ясовується, де і що людина їла, після чого потрапила з такими-то ускладненнями в інфекціонку. Ми виходимо на інспектування і за цією інформацією відпрацьовуємо весь ланцюжок розслідування — розповідає Сергій Мартинюк. — Прийшли на харчоблок — попросили підтверджувальні документи на поставку. Немає документів — починаємо з’ясовувати. Знайшли ФОП, який постачав продукти, — з’ясували, як їх там зберігають, транспортують… У випадку з дитячими установами відпрацьовувати легше — ми знаємо, де знаходяться постачальники. Вони всі в нас під контролем — бо беруть участь у тендерах. А для цього — зобов’язані надати акт нашого інспектування.
За 2023 рік в Одеській області було зафіксовано 29 випадків харчових отруєнь. Два з них — у Військово-морському ліцеї. У вересні із симптомами харчової токсикоінфекції було госпіталізовано 46 курсантів. У листопаді — історія повторилася. Тоді до інфекціонки потрапили ще десятки ліцеїстів. За попередніми даними, вони отруїлися неякісними продуктами харчування в їдальні ліцею.
— Але нас туди не допустили, — зазначає Сергій Степанович. — Цим питанням займалося міністерство оборони, військова прокуратура.
Гарантія безпеки
На ринках контроль і ветеринарно-санітарну експертизу продуктів проводить Одеська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби. Її лабораторії є на кожному базарі. Тут перевіряють документи на продукцію. Перевіряють на наявність паразитів м’ясо та рибу. Якщо виявляються порушення, продукцію вилучають, а підприємців, які їх допустили, штрафують.
Тож, купуючи м’ясо, рибу, молочні продукти на ринку, ви маєте гарантію, що це безпечний продукт. А ось на стихійних ринках такої гарантії немає — продукти там, зрозуміло, ніхто не перевіряє.
І знову — про торгівлю «з підлоги»
— Ми постійно ведемо роз’яснювальну роботу з цього приводу, — підкреслює Сергій Мартинюк. — Хоча стихійна торгівля перебуває в компетенції не Держпродспоживслужби, а поліції та органів місцевого самоврядування. Разом з тим, Управління проводить із поліцією спільні рейди. Поліцейські можуть скласти адмінпротокол на громадян, які займаються торгівлею в несанкціонованих місцях. У нас таких повноважень немає. Тому спільні рейди — більшою мірою наша ініціатива, ніж вимога законодавства. Хоча торік, коли після підриву Каховської ГЕС оголосили надзвичайну ситуацію, — було конкретне розпорядження. Разом із поліцією та рибоохоронним патрулем ми проводили рейди по ринках, точках стихійної торгівлі — щоб у жодному разі не продавали, не купували рибу з Чорного моря та водоймищ, які з ним стикаються.
Тоді спільними зусиллями вдалося запобігти спалаху інфекційних захворювань. А вже у вересні за результатами досліджень чорноморської риби можна було стверджувати, що небезпека минула.
На сьогодні питання екології Чорного моря не стоїть так гостро, як рік тому. І риба, виловлена в Одеській затоці, не становить небезпеки. Але все ж не варто купувати рибні продукти на «доріжках» за межами ринків. Так само як бринзу, ковбасу, гриби, консерви…
Контролювати безпеку продуктів, які ми їмо насамперед повинні ми самі.
