Петро Калнишевський народився 1691 року в селі Пустовійтівка Сумської області, в родині подільського шляхтича. У 1740 році він з’явився в Запорізькій Січі. Пізніше на посаді осавула він керував придушенням гайдамацьких повстань на Бузі, а потім став генеральним суддею Запорозької Січі, брав активну участь у російсько-турецькій війні.
1762 року Калнишевського було обрано кошовим отаманом, але після зустрічі в столиці з царицею Катериною II усунуто з посади. Проте всупереч царській волі старшина знову обрала його і переобирала на найвищу державну посаду Січі ще 10 років.
Калнишевський дбав про процвітання землеробства і торгівлі в запорізьких степах, а також заселення запорізьких земель, переселяючи туди селян. Незважаючи на вимоги поміщиків, Калнишевський ніколи не видавав із володінь Січі кріпаків-утікачів.
отаман Петро Калнишевський
Взимку 1767 року імператриця отримала донос на Петра Калнишевського, що той нібито збирається просити турецького султана прийняти Військо Запорозьке під свою протекцію. Калнишевського, якому було вже 85 років, заарештували і відправили в Соловецький монастир. Там він провів 28 років – у холодній камері розміром один на три метри. Калнишевського випускали на прогулянку тільки тричі на рік: на Різдво, Великдень і Преображення.
1801 року кошового отамана помилував Олександр I. У віці 110 років, будучи практично сліпим, Калнишевський залишився як чернець у монастирі, де помер через три роки. Похований він був на головному подвір’ї Соловецького монастиря, перед Преображенським собором. До наших днів могила Калнишевського не збереглася. У 2008 році кошовий отаман був канонізований православною церквою. На честь Петра Калнишевського в лютому 2022 року було освячено храм Одеської військової академії.
Чому одесити перейменували Чапаєвський провулок?
Чапаєв був учасником Першої світової та громадянської воєн, командиром дивізії в Червоній армії. За однією з версій, він був нащадком козаків, які переселилися на Кубань, а потім на Волгу. У 1908 році Чапаєв був призваний в армію і служив у Києві, воював на Волині та в Галичині. Це, мабуть, і все, що пов’язує комдива з нашою країною. Зараз вважається, що історична роль Чапаєва занадто перебільшена. Ба більше, за радянських часів легендарний комдив більше сприймався як герой анекдотів, аніж героїчна особистість. У будь-якому разі Чапаєв – герой виключно російської історії, і топоніми, названі на його честь, логічніше виглядатимуть на території.
