У різних країнах світу працюють близько півсотні болгарських медіа. У першому форумі світових болгаромовних ЗМІ взяли участь представники понад 30 телевізійних медіа і друкованих видань.
Три головні завдання зустрічі
На зустріч до Одеської області прибули болгарські журналісти з Болгарії, США та Кіпру, решта з міркувань безпеки вирішили брати участь дистанційно.
Відкрив зустріч болгарських медіа в Одесі генеральний директор БТА Кирил Вилчев.
– Проведення 19-ї Всесвітньої зустрічі болгарських ЗМІ саме тут, в Одесі, а також у Болграді та Ізмаїлі, має три дуже сильні меседжі. По-перше – це щире співчуття до всіх громадян України, співчуття до тих сотень тисяч болгар, які живуть в Одесі та в Одеській області. Друге — це те, що журналісти мають бути там, де потрібні. Навіть якщо ці події такі небезпечні, як війна, що вирує в Україні.
Третє — це безперервність. Тут дуже помітна спадкоємність поколінь серед болгар, які живуть у Бессарабії. У багатьох місцях можна побачити пам’ятні знаки видатним болгарам Христо Ботєву, Василю Апрілову. Ми були в будинку, де є пам’ятний знак Івану Вазову — тут він написав роман «Під ярмом». Побували біля пам’ятника святим братам Кирилу і Мефодію та меморіальної дошки в Одеському університеті, юридичний факультет якого закінчив болгарський письменник Алеко Константинов.
Про обмін викладачами і студентами
У зустрічі також взяв участь ректор Софійського університету Георгій Вилчев, який зустрівся з керівництвом Національного університету імені Мечникова.
– Зараз ми на стадії узгодження меморандуму про спільну діяльність — домовилися працювати в сфері обміну викладачами, студентами, у сфері спільних наукових проектів та публікацій. Софійський університет є частиною європейської університетської мережі, в якій створюються альянси європейських університетів, і це також буде дуже корисним для наших колег і партнерів з України.
Увечері журналісти також побували на концерті в Одеській опері, щоправда, з перервою через авіанапад.
Болградська гімназія потребує викладачів з Болгарії
У Болграді учасники відвідали Спасо-Преображенський собор та зустрілися з керівниками Болградської гімназії «Георгій Раковський». Його директорка Сніжана Скорич розповіла про діяльність та добрі результати роботи, але наголосила на необхідності делегувати викладачів з Болгарії для навчання гімназистів, як це було кілька років тому. Обговорення було перервано черговим сигналом тривоги, через що всі учасники перейшли до укриття.
Як зазначила Сніжана Скорич, учні проводять тут значну частину навчального процесу.
Зустріч у Болграді завершилася покладанням квітів до пам’ятника Георгію Раковському.
В Ізмаїлі всіх об’єднала «Свята Софія»
Третя зустріч відбулася в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті, де його ректор Ярослав Кічук висловив готовність до співпраці з колегами з Болгарії. Перед пам’ятником Христо Ботєву відбулося покладання квітів.
Голова Ізмаїльського болгарського товариства «Свята Софія» Микола Іванов розповів про важливу подію:
– Болгарські товариства в Ізмаїлі об’єдналися в одне — свого часу їх було п’ять. Всі зібралися під крилом товариства «Свята Софія», що охоплює діяльність Ізмаїла та Ізмаїльського району.
Єдність — це сила, тому ми об’єдналися та закликаємо всі болгарські товариства бути разом, щоб були сильнішими. Ця зустріч дуже важлива, адже так болгарські журналісти зможуть розказати про нас без маніпуляцій і показати реальне життя в Україні.
Як підтримати культурні установи і ЗМІ?
Голова Агентства у справах болгар за кордоном Райна Манджукова також взяла участь у зустрічі.
– Зрозуміло, що має бути постанова Ради міністрів Болгарії про фінансування болгарських ЗМІ на кшталт такої, яка є для шкіл з викладанням болгарської мови. Колись ми об’єднали державні інституції і громадську владу і прийшли до постійного фінансування таких шкіл за кордоном.
Наразі Агентство робить серйозні кроки щодо можливості прийняття такої постанови і для культурних установ. Адже варто зазначити, що болгарських колективів, культурних центрів за кордоном вже більше тисячі.
Так само хотілося б, щоб ми почали рухатися в медійному напрямі. У нас уже достатньо матеріалу для того, щоб представити аналіз болгарських ЗМІ за кордоном — скільки їх і як вони фінансуються. Десь допомагає держава, де вони видаються. Але в більшості випадків це самоокупні видання, які потребують допомоги.
Отже, всесвітні зустрічі болгарських ЗМІ завершено і накреслено нові шляхи для перспектив.
