Його називають музеєм просто неба. Знаходиться (ви ж знаєте) поруч з Тещиним мостом, який, нагадаємо, закритий: війна.
У довідниках ви прочитаєте, що Куточок старої Одеси був створений із метою збереження та залучення туристів до культури міста. Його заснували у середині 1970-х років.
Досі йдуть суперечки з приводу його експонатів. Звідки взявся грифон і відома скульптура? Де «жив» раніше його колодязь?.. А ще існує багато легенд і з тим же грифоном, і з мостиком, і з усім іншим, що ви тут бачите.
Який він сьогодні?
Зараз обидва яруси Куточка старої Одеси немов притаїлися: це все спека немилосердна. Бо ж коли лікували наш відомий старий Куточок, то були тут лавки. До речі, у тіні. Потім їх не стало. Є одна, але на самому сонці.
Тож ті, хто живе поруч, приходять зі своїми стільцями та відпочивають у тіні.
Не знаю, чи то тиша і спека, чи часи наші воєнні, але ж зараз відомий одеський Куточок виглядає якось незвично: немов таємниця в нього якась з’явилася. А ви, мабуть, спитаєте: «Ще одна?».
Бо ж відомо: цей Куточок – не просто своєрідна прикраса міста, а ще й цілий «набір» прикмет: мостик – для закоханих, вони повинні перейти його, і тоді їхнє кохання буде «вічним». Біля грифона (до речі, неодноразово понівеченого) треба постояти, потім його потерти. Це для того, аби гроші вас ніколи не покидали. Колодязь (цистерна) теж має свої прикмети…
А от зараз, під час воєнного стану і липневої спеки, здається, що Куточок старої Одеси не тільки загадковий, а ще сумний…
Та ні, мабуть, це все війна і та сама спека… Бо тільки ж погляньте на цей фонтанчик «під старовину»: працює собі, настрій підіймає. Може, й він якесь ваше бажання здійснить.
Треба тільки сюди прийти чи приїхати, доторкнутись до цієї одеської давнини. Мабуть, краще ввечері, коли хоч трохи спаде спека…
Фото авторки
