Елізабет Аллен — прес-секретарка з Вашингтона, перебуваючи з дипломатичною місією по країнах ЄС, відвідала і Болгарію, а саме Варну. Вона обідала в ресторані української кухні «Стефанія», тому що хтось їй сказав, що тут збирається українська діаспора. І вона дуже просила показати їй українок — цих сталевих жінок. Пані Елізабет була вражена тим, як ці жінки, попри війну і нелюдські випробування, залишаються такими красивими, усміхненими й позитивними. Цьому, до речі, дивуються і тутешні болгари, — згадує Христина Вієр, одна з саме таких українок.
Як адаптуватися у новому середовищі?
Христина — українка болгарського походження. Вона народилася на півдні Одеської області, в селі Нові Трояни Болградського району. До лютого 2022 року жила і працювала в Одесі, але війна змусила її з сином переїхати до болгарської Варни.
— Всі ми, бессарабські болгари, діти двох матерів — України і Болгарії. Тому, чесно кажучи, я довго не сумнівалась, куди їхати, — каже Христина.
Вона пригадує, як після переїзду протягом місяця намагалася адаптуватися у новому середовищі. У пошуках роботи відправила два резюме на вакансію покоївки, адже гроші були дуже потрібні. А також на посаду піарниці, бо в Україні останніми роками займалася саме цим. Працювати покоївкою її не запросили. А от вести телеграм-канал громадської організації «Ми разом» запропонували.
Сьогодні цей канал має майже 11 тисяч підписників. Тут кожен українець може поставити будь-які запитання стосовно свого перебування в Болгарії.
Від піарниці – до керівниці
Згодом Христині запропонували очолити цю організацію — вона настільки вправно справлялася з усіма завданнями, що її діяльність задовольняла всіх, хто шукав підтримки. Також вона каже, що і всі дівчата, які працювали з початку створення організації, сьогодні керують відділами. Тобто люди тут удосконалюють свої вміння і за трохи більше двох років напрацювали велику базу необхідної інформації.
— Ми порахували, що на рік надаємо близько 17 тисяч експрес-консультацій у телеграм-чаті. На день виходить по 300 консультацій. Крім того, кожного дня до нашого офісу заходять від п’яти до десяти людей, які також одразу отримують допомогу, — розповідає керівниця.
«Пишаємося нашими співвітчизниками!»
— Соціальний напрям діяльності співтовариства «Ми разом» – це майстер-класи, які ми проводимо щосуботи. До нас приходять українські дітки. Ми з ними малюємо, ліпимо вареники, прибираємо сміття у парку, організовуємо концерти та різні вистави. Також працює розмовний клуб з болгарської мови. Ми це проводимо в рамках інтеграційних процесів і дуже раді, що багато українців відвідують нас і мають такі успіхи, якими ми пишаємося. Деякі з них вже змогли працевлаштуватися в болгарські компанії, — розповідає Тетяна, теж українська болгарка, яка вчить українців говорити болгарською мовою.
Сюди завжди можна прийти за підтримкою
— Я вибрала таке гасло – «Ми тепле коло своїх». Мені б дуже хотілося, щоб коли я тільки приїхала сюди, такі люди вже були, щоб вони мені порадили, щоб вони сказали: «Не турбуйся, ми допоможемо, приходь до нас, поговори з нами». Тому ми стараємося робити так, щоб ті, хто приїжджає зараз, і ті, хто сьогодні стикається з труднощами, мали куди прийти за порадою.
Так, всі наші напрями організовані або створені з запитів, які надходять від українців, — розповідає Христина.
Щоб не було штрафів — все має бути законно
Ще один напрям – це бізнес під ключ та рекомендації щодо інвестування в Болгарії.
— Це один з топ-напрямів, я б сказала. Ми вже працюємо тут третій рік і у нас є болгарські експерти, з якими ми налагодили зв’язки. Вони – перевірені фахівці, працюють з нашими партнерами або українськими власниками бізнесів. Це болгарські юристи, нотаріуси, бухгалтери тощо, які не підвели українців і які допомогли їхнім бізнесам розвинутися тут. Отже, ми можемо їх рекомендувати нашим співвітчизникам, які щойно приїхали і мають намір відкрити фірми у Болгарії.
До речі, це стосується і роботи у сфері послуг. Наприклад, коли тільки приїхали дівчата, які робили манікюр в Одесі, вони продовжували працювати тут по готелях чи вдома. Ми ж їм рекомендували не робити цього, адже це не є законним: одна скарга від когось до відповідних органів потягла б за собою великі штрафи. Тому ми радимо робити бізнес за буквою закону. Відкрити фірму тут відносно недорого, як і найняти бухгалтера на аутсорсі. Ми даємо поради і рекомендації, а люди вже можуть вирішити і обрати собі те, що їм підходить, — розповідає про особливості роботи Христина.
В офісі співтовариства «Ми разом» працюють шість жінок. Кожного дня, починаючи з квітня 2022 року, вони допомагають українським громадянам інтегруватися у болгарське суспільство і гідно представляти Україну. А біля офісу «Ми разом» знаходиться ресторан української кухні «Стефанія». Ці дві українські організації співпрацюють і об’єднують ще більше українців.
— У нас тут утворився справжній український центр. Я дуже пишаюся тим, що сюди приходять, — наша діяльність стала магнітом для людей. До нас приходять не тільки ті, хто шукає допомоги, а й ті, хто небайдужий до біди українців. Нещодавно до нас завітала і посол України в Болгарії пані Олеся Ілащук з командою. Вона спілкувалася з дівчатами, які як раз прийшли на заняття з психологом, пропрацьовуючи травму війни. Були дівчата з Маріуполя, з Херсона. І вона їм сказала такі підтримуючі, мотивуючі слова. Це було дуже сильно.
Ми проводили також і прем’єру фільму «Маріуполь — нескорена надія». Перед цим ми переклали його на болгарську мову, адже на прем’єру прийшло багато місцевих жителів, які небайдужі до всього, що відбувається в Україні. А всі виручені кошти, які зібрали під час показу, ми відправили нашим військовим, які сьогодні на фронті, — каже Христина Вієр.
Крім того, співтовариство «Ми разом» підтримує гуманітарно-освітній центр. До нього входять початкові класи для українських дітей. Близько 120 дітей вже другий рік навчаються у Варні за українською програмою.
Довідка «ОЖ»
Місія співтовариства «Ми разом» — всебічна допомога та підтримка громадян України в Болгарії в адаптації та інтеграції у болгарське суспільство. Кожен громадянин України у Варні повинен почуватися комфортно та безпечно і впевнено дивитися у завтрашній день.
