Норми якості повітря та дані його моніторингу
Огидний запах відчувається в усьому місті. Але найбільш смердючий, до нудоти — у Київському та Хаджибейському районах. Версії походження цього смороду одесити висувають найрізноманітніші. А моніторинг повітря, який проводять фахівці факультету гідрометеорології і екології ОНУ ім. І.І. Мечникова, показує наявність у ньому діоксиду сірки та перевищення гранично допустимих норм вмісту двоокису азоту.
Основним санітарно-гігієнічним нормативом якості атмосферного повітря в Україні є гранично допустима концентрація (ГДК). Це – максимальна концентрація шкідливої домішки в повітрі, яка не надає шкоди здоров’ю людини, включаючи віддалені наслідки.
Максимальна разова гранична допустима концентрація діоксиду сірки (SO2) – 0,5 мг/м3, діоксиду азоту (NO2) – 0,2 мг/м3.
Діоксид сірки відноситься до помірно небезпечних речовин. Діоксид азоту — особливо токсичний. У великих дозах він може стати найсильнішою неорганічною отрутою. Навіть у невеликих концентраціях — подразнює дихальні шляхи, у великих — викликає набряк легенів.
За останніми даними моніторингу, показник щодо діоксиду сірки все ще в межах ГДК — 0, 372 мг/м3. А ось за вмістом двоокису азоту зафіксовано перевищення — 0, 208 мг/м3.
Причину смороду досі не з’ясували
Компетентні органи ситуацію поки що не коментують. В службі екологічного контролю Комунального підприємства «Муніципальний центр екологічної безпеки» міськради заявляють, що хімічні показники складу повітря в нормі. Водночас фахівці муніципального департаменту екології припускають, що джерелом запаху може бути очерет, який горить на Полях зрошення.
Не може визначити джерело смороду і ДСНС. За заявою жителів Приморського району фахівці відділення радіаційного, хімічного та бактеріологічного забезпечення аварійно-рятувального загону спеціального призначення за допомогою газоаналізатора провели заміри повітря. Показники на хлор, аміак, кисень, сірководень і горючі гази — у нормі, — запевняють рятувальники.
«Під ковпаком» смороду: думки фахівців
Загалом, вважають фахівці, сморід, коливання концентрації токсичних речовин зумовлені аномальною спекою. Й Одеса стикається з цією проблемою не вперше.
— За певних співвідношень температури, атмосферного тиску та вологості над містом утворюється своєрідний ковпак, який «замикає» повітря. І всі випаровування — від лиманів, сміттєзвалищ, моря, нафтобаз — усе концентрується і дає такий ефект. Не виключено, що феномен пов’язаний із радикальною зміною рози вітрів, яка, своєю чергою, зумовлена безсистемним висотним будівництвом. Те, що вітри в Одесі змінили напрямки, фіксували багато дослідників. — зазначає біолог Віктор Развожаєв.
— Хай там як: сам по собі сморід не несе особливої шкоди, він не смертельний. Так, поєднання умов, які його породили, можуть створити проблеми для людей із захворюваннями дихальної системи, сердечників. Але це точно не хімічна атака.
Голова громадської організації «Зелений лист» Владислав Балинський висуває кілька причин смороду. Одна з них — сірководень, що піднявся з глибини Чорного моря. На думку еколога, минулорічна диверсія на Каховській ГЕС призвела до потрапляння великої кількості прісноводної рослинності та відходів у Чорне море. Ці матеріали накопичувалися на дні, виділяючи додатковий сірководень.
Ще однією причиною смороду може бути масовий мор риби в Хаджибеївському лимані. Риба розкладається, її ніхто не прибирає. А напрямок вітру з боку лиману може переносити неприємний запах на великі площі.
— Переважаючий напрямок вітру останніми днями в бік моря. Тому причина, дійсно, може бути в Хаджибейському лимані. Крім того, цей запах може виходити від станції біоочищення «Північна», — припускає Балинський. — Вона також розташована в тій стороні. Не можна виключати й сірководень, що піднявся з глибини Чорного моря. Необхідний ретельний моніторинг, щоб встановити справжні причини явища.
Що радять медики
Якщо ви відчуваєте неприємний запах, рекомендують в Одеському обласному центрі контролю та профілактики хвороб, треба закрити вікна і двері, утриматись від перебування на відкритому повітрі. Водночас вважають фахівці, хоча ситуація безперечно неприємна, але на стані людей вона навряд чи позначиться. Як показує практика, навіть п’ятикратне перевищення гранично допустимого показника не призводить до чогось страшного на кшталт летальних випадків — за дуже рідкісними винятками.
