Перші кроки
Олександр Гатин-Лозинський або як його називають друзі та знайомі Лесик народився у Львівській області. Був, як каже, ще з дитинства творчим та допитливим, тому коли вперше побачив брейкінг, одразу “загорівся”. Це сталося на відпочинку в Криму.
“Мені було сім років, я помітив хлопця, що стояв на руці. Подумав “Що це взагалі таке, це що, якась Людина-павук?”. Я жив у селі, ніколи такого не бачив, тож мене просто загіпнотизувало. Дивився так десь півгодини, доки мама мене силою не забрала”, – згадує Лесик.
Захоплення брейкінгом закріпилося у нього після поїздки наступного року до Польщі. Там він потрапив на дискотеку, де старші хлопці робили різні трюки – з того часу, зізнається LussySky, він на 100% вирішив, що займатиметься цим у житті.
По поверненню додому хлопець розпочав тренування. Спочатку формат був таким: до нього у село приїжджав старший товариш, що займався брейкінгом, та показував кілька рухів. Лесик з друзями їх відпрацьовували, а далі – демонстрували досягнення на місцевій дискотеці. Так він тренувався якийсь час, а потім сам почав їздити на заняття до Львова – 40 кілометрів туди й назад. “Головне було встигнути на останню маршрутку”, – жартує бібой.
Фото: Олександр LussySky Гатин-Лозинський (Street Culture)
З 14 років LussySky переїхав до Львова і продовжив тренування. Каже, що з другого разу вдалося знайти місце, де займалися найкращі бібої та бігьорлз. “Я потрапив у компанію, де багато людей були старшими за мене років на п’ять. Усі вони були крутими виконавцями – і, напевно, саме в цей період в мене з’явився, з одного боку, ось цей запал перемагати, а з іншого – дисципліна та сила волі”, – підкреслює Лесик.
Після школи LussySky спробував вступити до університету в Києві, та не вийшло. Увесь той рік, який виявився вільним від навчання, він присвятив тренуванням – і побачив серйозний прогрес. Тож коли наступного року його взяли в львівський виш, зрозумів, що потрібно обирати – або навчання, або кар’єра. І обрав друге.
“Мама, звісно, була не рада, що мене відрахували з університету, та в мене завжди було достатньо свободи обирати що хочу робити. Тоді душа лежала саме до брейкінгу, все всередині мене казало: це твоє, треба робити. Я прислухався до себе”, – згадує Лесик.
Фото: Олександр LussySky Гатин-Лозинський (Street Culture)
І не помилився: вже в той рік у графіку LussySky окрім тренувань з’явилися регулярні поїздки на змагання по всій Україні – і навіть перемоги. Про перший тріумф бібой каже просто: це було круто.
“Це був 2009 рік, Хмельницький. Рівень був середнім, та для мене, як для новачка, це був конкретний челендж. Ця перемога справді додала мені ще більше впевненості”.
Загалом в Олександра особливе ставлення до перемог і поразок. Як і переважну більшість спортсменів, успіхи його надихають, а невдачі – мотивують. Та LussySky не звик сильно концентруватися на останніх.
“Програв, зробив висновки, пішов тренуватися – часто в той самий день. Я хочу залишатися у своєму “флоу”. І вірю, якщо багато думати про негатив, то він ще більше притягується”.
Справжнім проривом для бібоя стали змагання у Ялті в 2011 році. На них зібралися, як згадує Лесик, найсильніші виконавці з пострадянського простору, а також – запрошені гості з усього світу. LussySky переміг у дисципліні Seven to Smoke – і гучно заявив про себе на все ком’юніті.
Фото: Олександр LussySky Гатин-Лозинський (Street Culture)
Міжнародний успіх
Коли LussySky розповідає про свій стиль, то говорить переважно не про техніку, а про енергетику. Для нього брейкінг – це своєрідний вид медитації. Тому головне у виступі для нього – відчути “потік”, направлятися музикою та відчуттями.
“У мене може не бути якихось складних “фрізів”, рухів, але я вмію подати відносно прості речі так, щоб всіх вразити. Моя філософія саме в цьому: фокусуватися не на комбінаціях, а на емоціях. Вникати у ритм і йти за “флоу”. Тоді все виходить природно, а відтак динамічно та цікаво”.
А ще для Лесика важливий правильний настрій. Він у цьому плані досить категоричний. Каже, якщо не відчуваєш у собі впевненості – годі й виходити на сцену. “Публіка має повірити тобі, а для цього ти маєш вірити у себе – вдвічі, втричі більше. Виступати з установкою, що я – найкращий. І це не про самовпевненість, а про те, як залучити аудиторію”, – ділиться бібой.
Саме з таким настроєм – якщо й не перемогти, то вразити всіх – він приїхав на свої перші міжнародні змагання у Польщу у 2012 році. І виграв з командою у категорії 3×3, а також у сольній частині турніру. А далі був Outbreak у Словаччині, де LussySky дійшов до фіналу футворк-дисципліни, а також разом з тіммейтами “взяв” Rep Your Country – і привернув на себе увагу топових організаторів. “Це був рік міжнародного прориву. Я отримав запрошення на Unbreakable, Hip Opsession – і з цього моменту все почало розвиватися дуже швидко”.
Фото: Олександр LussySky Гатин-Лозинський (Street Culture)
Утім, на дійсно елітний рівень, як згадує Лесик, він вийшов у 2016 році. Тоді разом з напарником Drud він виграв World Bboy Classic. “Ми почали вигравати справді топові чемпіонати – переважно з командою, але були і сольні перемоги. Це був особливий “флоу”, ми брали турнір за турніром”.
Успіхи LussySky за цей період складно описати коротко: перемоги на Battle Pro, IBE, Floor Wars, тому ж Hip Opsession. Також були численні успіхи на міжнародних турнірах у Китаї – на одному з таких у фіналі Лесик здолав легендарного американця Victor. Дійшло до того, що бібою довелося створювати челенджі для себе – наприклад, на змаганнях у Польщі вигравати не в одній категорії, а у всіх.
Деякі журналісти називають LussySky десятиразовим чемпіоном світу, сам він колись нарахував дев’ять “найважливіших” перемог. Олександр точно є найтитулованішим бібоєм з України. Та про досягнення він говорить доволі скромно: звісно визнає, що любить успіхи, але головне для нього – показувати якісний та, що важливо, привабливий брейк. Так, щоб не залишати аудиторію байдужою.
LussySky – справжній фанатик брейкінгу в гарному розумінні свого слова. Він і сам погоджується з такою характеристикою. Олександр пам’ятає всі свої батли; в нього вдома у спальні досі висять десятки грамот зі змагань на початку його кар’єри; загалом, Лесик “у грі” вже понад 20 років – і весь цей час це був, як каже, безперервний рух: івенти, безсонні ночі, перемоги й поразки. Можливо, саме це й вивело простого хлопця з Львівщини на Олімп українського – та й, напевно, світового – брейкінгу.
Фото: Олександр LussySky Гатин-Лозинський (Street Culture)
Створити історію
“Приїдемо та всіх переграємо”, – так описує LussySky свій настрій напередодні вирішальних відбіркових етапів та, зрештою, Олімпіади. І знову в цьому немає самолюбства чи хвастощів. Це – непохитна віра у себе та досвід сотень турнірів різного рівня та масштабів.
А ще – впевненість, яка, як не втомлюється повторювати Лесик, є головною як у спорті, так і в мистецтві. Відповідно, й у брейкінгу. “На Олімпіаді впевненість у собі буде вирішальною. Тут велика сцена, складно брати енергію з оточення – тож потрібно буде брати її зсередини себе й грамотно направляти. Це вдається не завжди й не усім”.
Для бібоя брейкінг на Іграх-2024 у Парижі – це шанс написати історію. Можливо, брейкінгу більше ніколи не буде на Олімпіаді. Отже, взяти участь у подібних змаганнях – ба більше, перемогти – буде незабутнім результатом.
А далі Лесик хоче серйозно зайнятися тим, що називає “наступним кроком у житті”. Це – музика. Писати він почав ще за пандемії і за цей час, як сам розповідає, створив близько 100 треків. І деякі з них випустив – сольно або разом з українськими артистами: “Я відчуваю, що через музику можу звернутися до тисяч людей і допомогти їм віднайти мотивацію, свій шлях, місце у житті. І це мене дуже надихає”.
Поки, зізнається LussySky, в його кар’єрі та житті все склалося так, як мало б бути. Напевно, тому що 20 років тому він послухав своє серце й ані на секунду не відступив від обраного шляху. Тож є шанс, що із музикою все буде так само – а, можливо, навіть і краще. Головне, наставляє Лесик – завжди рухатися вперед.
