Слони як люди: люблять, відчувають і страждають
— Ігоре Володимировичу, розкажіть, як слони потрапляють до нас?
Є різні шляхи. Венді народилася 1978 року в джунглях Індії. Це дика слониха. Вона була зовсім маленькою, коли разом із Таруном (чоловік слонихи, — Прим. ред.) потрапила в цирк Чехословаччини. Але для цирку слоненята виявилися занадто агресивними і їх визнали «непридатними». А у віці трьох років Венді й Тарун переїхали жити в Одеський зоопарк. Разом вони прожили 26 років (2008 року Тарун помер від тривалої хвороби. — Прим. ред.).
— Звідки таке ім’я?
— Тарун і Венді вже приїхали з такими іменами. Коли придумували імена для їхніх дитинчат, я особисто брав участь у цьому процесі. Найперше слоненя ми назвали Фантиком, від німецького слова «елефант», тобто слон. Хоча повне ім’я «Фансім» — похідне від слова «Самсон», тобто сильний, великий. Друге слоненя — донька Тенді, її ім’я отримали, об’єднавши імена Тарун і Венді. А от Дюк названий на честь нашого Дюка Рішельє.
— Скільки в середньому живуть слони?
— Слони як люди — у середньому можуть прожити 60-70 років. Вони трохи швидше дорослішають. Але справа навіть не в цьому. Слони дуже соціальні тварини, їм на самоті дуже сумно. Їм потрібен партнер — не тільки для розмноження, а й для спілкування. Ось і Венді не повинна бути сама. Якось ми намагалися отримати з Індії слона. Знайшли навіть людину, яка погодилася на своєму пароплаві перевезти тварину. Але, на жаль, нічого не вийшло. Ми навіть хотіли штучно запліднити Венді. Викликали фахівця з Німеччини. Але це було неможливо, бо наша слониха не ручна і норовлива. А приспати її — означає вбити. Тому ми від ідеї відмовилися. Зараз Венька ще фертильна, і за своє життя вона народила трьох слоненят. А це єдиний випадок розмноження слонів в Україні.
— Де зараз діти Венді?
— Перше слоненя Фантика вона народила 1992 року. Щоправда, одразу ж відмовилася від нього. Таке буває. З перших днів свого існування Фантик не знав маминої ласки. Слоненя росло у квартирі нашої співробітниці. А у віці двох-трьох років його продали в цирк Австрії. У 1998 році народилася Тенді. До цього дитинчати у слонихи одразу прокинулися материнські почуття — вона сама про неї піклувалася. Коли Тенді було близько двох років, її продали в Харківський зоопарк. Нещодавно Тенді померла — у неї були проблеми з ногами. Третє слоненя — Дюк — народилося 2004 року. Його продали в якийсь український цирк. Але я чув, що він загинув ще зовсім молодим.
— Що потрібно слону для щасливого життя в зоопарку?
— У слона має бути пара. А ще краще, якщо це група слонів. Для них це важливо. Також у зоопарку у слона мають бути друзі серед людей. Зі слоном потрібно розмовляти, налагоджувати стосунки, шанобливо поводитися, ось як із людиною, — розуміти його. Слон любить, щоб у ньому бачили особистість, друга.
І наша Веня — дуже розумна і контактна, вона нітрохи не дурніша за людину. Вона розуміє, коли на її честь влаштовують свято, коли її пригощають солодощами, вона дуже любить увагу натовпу. У неї навіть є своє своєрідне почуття гумору. Приміром, вона чекає, коли багато народу збереться, загрібає пісок і жбурляє його в людей. Люди верещать, а Венді радіє — їй весело. Ну і нашим гостям це подобається, як не дивно.
Слони в Одесі живуть уже 70 років
Слони в Одеському зоопарку з’явилися 1950 року, і першою з них стала слониха на ім’я Делі. А через п’ять років до зоопарку привезли її юних сусідів — слоненят Раві і Шаші, які були подарунком від прем’єр-міністра Індії Джавахарлала Неру. Через деякий час Раві і Шаші поїхали в інші зоопарки, а 1973 року померла Делі.
Потім Одеський зоопарк поповнився слонами Венді та Таруном, які стали сімейною парою і народили в різний час ще трьох слоненят — Фантика, Тенді та Дюка.
Побут і дозвілля Венді: що любить і чим захоплюється
— Ігоре Володимировичу, як слонам живеться в нашому кліматі?
— Через те що слон — тварина велика, він переносить холод трохи легше, ніж інші. Головне, щоб взимку слоновник був теплим. Наприклад, коли морози, ми Венді закриваємо. Але якщо температура плюсова, вона виходить на вулицю, пробує сніг «на смак». Під час літньої спеки ми організовуємо їй доступ до води. А так наш клімат жодних проблем для слона не становить.
Улюблені ласощі Венді — кавуни та дині
— Як Венді проводить свій день?
— Венді підлаштовується під роботу зоопарку. Прокидається десь о 7:00. У цей же час до неї приходить кіпер (людина, яка займається доглядом за тваринами). Потім її годують. До речі, Венді їсть двічі, іноді тричі на день. А у святкові дні вона може їсти і чотири рази. Ми готуємо для неї фруктові та овочеві торти, які слониха весело поїдає на публіці. Людям це особливо подобається. Далі, якщо це літо і на вулиці спека, десь о 12:00 ми купаємо Венді. На це йде від 20 до 40 хвилин. Потім у неї обід.
Любить Венді й побешкетувати протягом дня. Може відібрати у співробітника зоопарку робочу тачку і з нею гратися: стукати, гуркотіти, ламати. Звісно, ми даємо Венді і якісь іграшки. Але не всі. Якось Веня, граючись, з’їла шматок шланга — метра чотири. Було, стягнула дошку і теж її з’їла. Але це пішло їй на користь — деревина хороша для моторики шлунка. Засинає Венді, коли відвідувачі розходяться і зоопарк зачиняється.
Овочевий торт для Венді
— У Венді є улюблені косметичні процедури?
— У Венді є свій басейн (він розташований у задній частині слонівника). Вона туди заходить кілька разів на день і може там похлюпатися. А коли спекотно, ми можемо її ще поливати водою. Вона дуже любить цю справу — танцює під струменем, підставляє різні частини тіла, піднімає ніжки. А потім лягає і валяється в піску. А ось взимку важлива гігієна приміщення, від цього залежить здоров’я слона.
— Наскільки дорого утримувати слона?
— Задоволення це не з дешевих — на годування Венді на місяць іде
70 тисяч гривень. Наприклад, на день вона з’їдає близько ста кілограмів корму. У її раціоні і гілковий корм, і сіно, і зелена маса, і фрукти, і овочі, і трохи хліба. Улюблені ласощі — кавуни та дині.
Як слон на Привозі пообідав
Колись давно на Привозі стався курйозний випадок, про який із задоволенням писали одеські газети. Одного зі слонів Одеського зоопарку перевозили на нове місце проживання — до Сімферополя. Щойно його вивели на вулицю, чуйний «ніс» тварини відчув апетитні запахи, що долинали з Фруктового пасажу, і слон вирішив перекусити перед далекою дорогою. Як писала преса, він «з апетитом з’їв кілька яблук, дістав хоботом із бочки солоні огірки, покуштував кілька качанів свіжої капусти, поласував сушеними фруктами». Зрештою, тварину вдалося втихомирити і доставити на залізничну станцію.