За її словами, взаємодія між реєстром держпам’яток та створеною нами Єдиною державною е-системою у будівництві (ЄДЕССБ), забезпечить обмін інформацією про надання погоджень щодо робіт на пам’ятках; погоджених проектів будівництва, які впливають на пам’ятки; інформації про рішення органів охорони культурної спадщини щодо робіт на пам’ятках тощо.
Такі нововведення забезпечать більш прозорий механізм прийняття рішень, які стосуються пам’яток, тобто зменшить корупційну складову. А в результаті – забезпечить реальний захист пам’яток, бо вся інформація буде публічною і приховати статус об’єкта вже ніхто не зможе.
Своєю чергою, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська наголосила під час заходу на важливості упорядкування адміністративних послуг у сфері будівництва, які, з метою збереження пам’яток культурної спадщини, їхніх територій та зон охорони, надаються органами охорони культурної спадщини.
“Важливо, щоб це не був Реєстр заради реєстру, а щоб це була платформа з певною інформацією, яка дозволить верифікувати наступні дані стосовно того чи іншого об’єкта”, – зазначила вона.
Так, у категорії обліку об’єктів культурної спадщини – об’єкт всесвітньої спадщини, пам’ятка національного значення, пам’ятка місцевого значення, щойно виявлений об’єкт культурної спадщини.
За її словами, наразі регуляція щодо документів на об’єкт сформована так, що «ми не забезпечуємо збереження об’єкта свідомо чи несвідомо. Саме тому підходи до розробки облікової документації та процедури стосовно об’єктів, зокрема, укладання охоронних договорів потрібно змінювати.
Проектний менеджер Єдиної державної електронної системи в сфері будівництва (TAPAS) Олександр Гончаренко також взяв участь у круглому столі та розповів, як ЄДЕССБ може допомогти у захисті культурної спадщини. Йдеться насамперед про перевірку по реєстру пам’яток за адресою, блокування видачі дозволу на будівництво при відсутності дозволу від МКІП, контроль будівництва в межах історичних ареалів, якщо вони затверджені.
Наразі в е-системі налічується 165 наданих дозволів щодо проведення робіт на пам`ятках, 851 погодження науково-проєктної та проєктної документації.
Створення інформаційно-комунікаційної системи обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини України “Державний реєстр нерухомих пам’яток України” стане інструментом для збереження спадщини, важливого елементу національної ідентичності, переконаний присутній на круглому столі директор Департаменту підтримки та координації інформаційних технологій МКІП Євген Тонкопрядов.
Він повідомив, що загальна кількість об’єктів культурної спадщини в Україні, взятих на облік станом на 31 грудня 2022 року становила 144 643 об’єкти. Наразі в нашу систему вже введено дані про 105 532 об’єкти культурної спадщини: архітектури, археології, історії, монументального мистецтва, науки і техніки, ландшафту та садово-паркового мистецтва.
На сьогодні серед стратегічних напрямків захисту об’єктів архітектурної культурної спадщини – створення ГІС реєстрів архітектурної та мистецької спадщини, створення освітніх та просвітницьких програм, створення секторальних реставраційних майстерень, розробка нової методології облікової документації.
