Йдеться про законопроєкт №9139, що приводить законодавства про виноградарство у відповідність до вимог ЄС.
За її словами, на шляху євроінтеграції виноробна галузь зіштовхнулась з проблемами, які уповільнюють експорт виноробної продукції на світові ринки збуту. Деякі з них вирішують зміни у законодавстві, яке регулює цю сферу. Зокрема, йдеться про прийнятий сьогодні законопроєкт №9139, який, з одного боку, має привести норми галузевого законодавства про виноградарство у відповідність до вимог ЄС, а з іншого – сприяє дерегуляції галузі виноробства, оскільки замінює застарілі інструменти регулювання ринку.
“Наразі українські вина експортуються в 49 країн. Але запровадження нового галузевого законодавства, що відповідає міжнародним правилам виробництва продуктів виноградарства та виноробства, сприятиме збільшенню нових експортних ринків”, – зазначила Шуляк.
Парламентарка зауважила, що на шляху євроінтеграції галузь зіткнулася з проблемами, які уповільнюють експорт виноробної продукції на світові ринки збуту. Наприклад, Україна на відміну від країн ЄС не має реєстру виробників винограду та вина і кадастру виноградників. Тому, згідно з ухваленим законопроєктом, його створять. Він включатиме відомості про:
- Виробників винограду;
- Виробників виноробної продукції;
- Виноградні ділянки;
- Обов’язкові декларації та інші дані про виноробну продукцію, передбачені цим Законом.
Серед інших важливих змін винного законодавства – терміни та визначення, класифікація сортів винограду та вимоги до виробництва, приведені у відповідність до вимог, прийнятих в країнах ЄС. По суті, наголосила нардепка, йдеться про нові терміни та визначення. Зокрема, вони повинні відповідати географічним зазначенням, аналогічним до сучасних правил в країнах ЄС.
“Йдеться про назви, що означають географічні зазначення які зарезервовані за європейськими виробниками, на кшталт “шампанське” або “коньяк”. Справа в тім, що кліматичні умови, ґрунти, сорти винограду, які використовуються, наділяють продукт неповторними властивостями, а згадка на маркуванні про захищене географічне зазначення території, з якої походить продукт, в рази підвищує його репутацію”, – повідомила Шуляк.
Так, деякі українські виробники вже почали реєструвати свої географічні зазначення. Наприклад, у поточному році “Виноробна карта України поповнилася новим географічним зазначенням – “Закарпаття/Закарпатське вино”. Практика географічних зазначень розповсюджена і в інших українських продуктів – гуцульська овеча та коров’яча бриндзя, мелітопольська черешня тощо
Парламентарка також додала, що згідно з прийнятим законопроєктом, в Україні ще зміниться маркування виноробної продукції, вона стане аналогічною до європейської.
“Цей законопроект важливий для наших виноробів. Ми знаємо їхні пропозиції та зауваження. По суті, зміни, які підтримали сьогодні у Парламенті – спільне рішення між владою та бізнесом, адже ми маємо враховувати питання тих, хто має безпосереднє відношення до реалізації цих змін на ринку”, – резюмувала Шуляк.
Раніше, у травні цього року, у Верховній Раді підтримали у другому читанні законопроект “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” (№5473-Д). Він покликаний удосконалити законодавство, що регулює державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції. На прийняття таких законодавчих змін дуже наполягала найбільша асоціація українського бізнесу – Українська рада бізнесу (УРБ), оскільки державне регулювання нехарчової продукції, штрафи та система перевірок в нинішніх складних умовах посилювали тиск на підприємців.
