Апостол еміграції
Це були односельці із села Небилів (Австро-Угорщина, нині Рожнятівський район Івано-Франківщини), де зараз їм як першопрохідцям встановлено пам’ятник.
Зрозуміло, що вони поїхали не від хорошого життя: Галичина в ті роки тонула в злиднях, за кілька десятиліть розмір середнього селянського господарства зменшився втричі. Спочатку виїжджали в сусідню росію, потім почалася так звана «бразильська гарячка»: малоземельні та безземельні галицькі селяни виїжджали до цієї тропічної країни з зовсім іншими соціальними та кліматичними умовами. І тут з’явився, у кращому розумінні цього слова, «месія» – львівський професор Олеськів.
Він вивчав ситуацію в різних країнах, що запрошували до себе потенційних переселенців та підказував землякам, розпочавши просвітницьку роботу серед населення. Він друкував брошури, статті та рекламні оголошення в газетах, об’їжджав українські міста та села з лекціями. І фактами доводив, що в Канаді реально потребують переселенців, реально за $10 дають кожному 64,7 га (це перерахунок зі 160 акрів) цілинної землі. Це при тому, що у ті роки середній розмір ділянки селянина становив 2-4 га.
Юкі влітку працювали в полі, взимку – у місті
І еміграція українців до Канади повільно, але впевнено почала зростати. Перша хвиля тривала до 1914 року – до початку Першої світової. Близько 170 тисяч українців заселили цілинні землі у кількох канадських провінціях. Вони працювали в полі з весни до осені, а на зиму вирушали на заробітки до міст.
Невдовзі українців почали називати «юкі» від «Юкрейн» – Україна. І навіть розрізняли територією походження. Так, наприклад, у канадців з’явився термін «галішинз» (галіційці). Не слід вважати, що українці одразу потрапили до раю земного. Землі їм діставалися далеко не найкращі, та й клімат у деяких канадських провінціях був дуже суворий.
Так, провінцію Альберта і зараз іноді називають канадським Сибіром. Слідом за першою хвилею еміграції українців до Канади була й друга – після закінчення Громадянської війни у 1920-ті роки та до початку Другої світової. Потім третя хвиля – з 1947 року до 1960-х. А четверта почалася 1989 року – з горбачовською перебудовою.
Кожен 30-й канадець – українець
За даними 2001 року в Канаді за загальної чисельності населення 29,6 млн осіб проживало 1 071 060 українців. З них 326 200 виключно українці, 744 860 – діти від змішаних шлюбів. Нині у Канаді найбільша українська діаспора у світі. За даними перепису 2016 року, 4% населення Канади (1,36 млн осіб) повідомили, що у них є українське коріння.
Якщо повернутися до долі двох українських «первістків» у Канаді, то згодом Пилипів та Єлиняк стали заможними фермерами та заснували найбільше поселення українців у Канаді в Една-Стар, нині місто Чіпман у канадській провінції Альберта.
Єлиняк став мером Чіпмана. Пилипів прожив 77 років і помер у 1936 році, Єлиняк набагато пережив земляка. Праправнучка його – Еріка Майя Єленяк – модель та актриса, одна із зірок серіалу «Рятувальники Малібу». Ох, і гарна ж…
Політики, спортсмени та навіть астронавти
А ще серед «козирних» канадських українців багато всесвітньо відомих людей. Наприклад, це хокеїсти Уейн Грецькі, Дейв Андрійчук, Дейл Гаверчук, Джон Буцик, Терк Брода. Це і Роберта Лін Бондар – перша канадська жінка-астронавт.
Вільям Гавриляк тричі був обраний мером міста Едмонтон, Едвард Стельмах став прем’єр-міністром провінції Альберта, Роман Гнатишин у 1990-1995 роках був генерал-губернатором Канади, Христя Фріланд стала головою МЗС, а Бен Ганущак – міністром освіти провінції Манітоба.
На фото: пам’ятник першим українцям у Канаді, встановлений у їхньому рідному селі Небилів
