Чи пов’язані ракетні і дронові атаки РФ по Україні, що почастішали, з наступом ЗСУ в Курській області і чи будуть російські війська намагатися знову знищити українську енергетику, – у матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.
В останні тижні Росія знову збільшила кількість обстрілів по Україні, буквально засипаючи міста дронами та ракетами щодня. За одну лише ніч на 26 серпня ЗС РФ випустили по території України понад 100 ракет і 100 ударних БПЛА. Від обстрілу постраждали 15 областей, загинуло 7 людей. Коментуючи ту ніч, президент України Володимир Зеленський назвав російського диктатора Володимира Путіна “хворою істотою”.
Обстріли стали частішими і масштабнішими після того, як українська армія розпочала військову операцію в Курській області. Паралельно з цим в Україні відбувається підготовка до опалювального сезону, у зв’язку з чим росіяни всіма силами намагаються “забезпечити” українцям зимовий блекаут.
Масові обстріли України
Російські війська розпочали щоденні масові обстріли України приблизно з кінця серпня. Відправною точкою можна вважати 26 число, коли повітряні сили РФ випустили по Україні понад 100 ракет і дронів. Ще одна масова атака відбулася 2 вересня – тоді метою військових РФ були Київ із областю, Харків та Суми. Росіяни запустили 35 ракет, у тому числі балістику, та 23 БПЛА.
З того часу фактично жодна ніч не обходиться без атак російських ЗС по Україні. Особливо вражає кількість дронів, у тому числі іранських “шахедів”. З початку вересня ворог б’є по українських містах десятками БПЛА щодня – у ніч проти 3 вересня противник запустив 35 “шахедів”, 4-го – 29.
5 вересня було 78 іранських дронів, з яких українські сили ППО збили 60, 6 вересня – 44 БПЛА, 7 вересня – 67. 12 вересня Росія запустила в Україну 64 “шахеди”, частина з них прилетіла прямо в центр Конотопу, пошкодивши житлові будинки і енергетичну інфраструктуру. Судячи з кількості дронів, виробництво та складання “шахедів” налагоджено, зазначає військовий експерт Владислав Селезньов.
“Як бачимо, спеціальна економічна зона Єлабуга на території Татарстану працює на повну потужність і кількість дронів, які щодня відправляються в наш бік, вражає. Йдеться не про півтора десятки, а про 30-40 дронів, які щодня відправляють на територію нашої країни “, – зазначив Селезньов.
Під час таких масованих атак страждають мирні жителі. Наприкінці серпня росіяни вдарили по центру Харкова і влучили в 12-поверховий будинок, через що загинуло троє людей. Один із снарядів потрапив на дитячий майданчик, вбивши дитину.
Львів після удару 4 вересня (фото: Getty Images)
4 вересня Росія вдарила “Кинжалами” по Львову. Внаслідок атаки загинуло семеро людей, у тому числі майже вся родина Базилевичів – троє дітей та мати померли під завалами будинку, куди потрапила ракета, живим залишився тільки батько. За день до цього – 3 вересня російська ракета вбила 58 людей у Полтаві, атакувавши Військовий інститут телекомунікації та інформатизації.
Для росіян атака на житловий квартал українського міста та загиблі мирні громадяни – це так звані супутні втрати, які, на думку Кремля, допоможуть придушити моральний дух і зламати опір українців.
“Росіянам байдуже, скільки цивільного населення України загине. Скільки загине українських дітей, жінок, старих – Путіну байдуже. Йому важливо досягти поставленої мети і для цього він готовий вбивати, у тому числі й українців. Прилітає скрізь, включаючи житлові квартали” , – додав Селезньов.
Полтава після ракетного обстрілу (фото: Getty Images)
Помста за Курськ?
Операція українських військових на території Курської області розпочалася 7-10 серпня. У Москві не очікували, що ЗСУ зайдуть на російську територію, і відверто здивувалися. Українські війська, скориставшись цим, успішно просунулися на кілька десятків кілометрів, закріпивши контроль над прифронтовими територіями. Таким чином українська армія створила так звану буферну зону на кордоні з Росією. У самій РФ обіцяли помститися, всіляко лякаючи черговими “червоними лініями”.
Коли в ніч на 26 серпня ЗС Росії запустили Україною понад 100 ракет, багато пропагандистських медіа назвали це “відповіддю за Курськ”, хоча масові ракетні та дронові атаки за 2,5 роки повномасштабної війни проходять регулярно.
Думку про те, що один із наймасштабніших ударів по цивільній та критичній інфраструктурі України є відповіддю на операцію ЗСУ у Курській області, навряд чи можна назвати коректною, стверджують експерти. Справа в тому, що до подібних атак у Росії готуються заздалегідь, накопичуючи запаси та плануючи цілі, зазначає військовий експерт, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
Суджа під контролем ЗСУ (фото: Getty Images)
“Було б дуже просто вважати, що вони таким чином мстять нам за Курськ. Помстити під час війни, коли ти плануєш свої дії, важко. Весняно-літню кампанію на Донеччині вони готували півроку, починаючи з кінця року до травня цього року. Для того, щоб підготувати таку відповідь як помста, треба тоді ті операції, які планувалися, міняти чи перепланувати. На війні армія так зазвичай не робить”, – наголосив Гетьман.
У ході масштабних обстрілів російські ЗС використовують ракети різних типів, зокрема нові – виробництва 2023-24 років. На їх виготовлення потрібен час і, судячи з року “випуску”, у використання вони йдуть буквально з конвеєра. Дрони ж виробляються постійно і у великій кількості. Росіяни можуть собі дозволити пускати їх на Україну щодня, але навряд чи й ці атаки можна розглядати як помсту за Курськ.
“Росіяни почали проти нас агресію в лютому 2022 року не тому, що намагалися нам за щось помститися. Путін мав абсолютно очевидну мету – знищити Україну як державу і як складову світу. І ті ракети та атаки дронами, які сьогодні тривають, спрямовані на реалізацію цієї місії”, – зазначив Селезньов.
З іншого боку, не можна повністю відкидати ідею про те, що в Москві намагаються таким чином залякати українців і змусити їх поставити під сумнів необхідність Курської операції. Кремлівські медіа практично відразу ж стали виправдовувати будь-який територизм їхньої армії тим, що “Курськ захоплений ЗСУ”. Цей наратив, незважаючи на очевидну проблему в причинно-наслідкових зв’язках, швидко набув популярності. Тому обстріли Сумської області, які почастішали, росіяни також сприйняли як помсту за Курск.
“Якщо взяти Сумську область, обстріли там посилилися 7-10 серпня, коли розпочалася Курська операція. Саме тоді Сумська область потрапила під фокусні дії росіян. На всіх інших ділянках я не можу сказати, що змінився характер. Там постійно йдуть обстріли, постійно стріляють по всьому, до чого можуть дістати. Я думаю, вони робитимуть усе, щоб тримати цей темп усю осінь і початок зими, коли ми матимемо більше проблем з енергетикою”, – зазначає військовий експерт Павло Нарожний.
Атака на українську енергетику
Росія явно не залишає планів щодо знищення української енергетики. До початку активної фази обстрілів російські ЗС планомірно проводили та продовжують проводити розвідку енергетичної інфраструктури, чергуючи її з атаками на енергооб’єкти. Після ударів 26 серпня в Україні знову на якийсь час запровадили графіки відключень світла, хоча до цього ситуацію з нестачею енергетики вдалося налагодити – тоді ж в “Укренерго” заявили, що до настання холодів та початку опалювального сезону відключень не буде, якщо не буде обстрілів.
Росіяни добре розуміють, що без енергетики процеси всередині країни уповільнюються, зокрема, якщо йдеться про ВПК. До того ж, постійні відключення світла дуже впливають на настрої українців і потенційно можуть призвести до різних невдоволень, на що й розраховують у Кремлі. Тому тактика обстрілів енергетики використовується досі як одна з найбільш дієвих. Якщо в 2022-23 році російські військові били по трансформаторних підстанціях, то сьогодні вони атакують ТЕС – їх затратніше і довше відновлювати.
Трипільська ТЕС після обстрілу (фото: Telegram-канал “Лачен пише”)
“Те, що ворог діє раціонально, як на мене, очевидно. Тому що ворог використовує удари по тих об’єктах, які для нас критично важливі. І здійснює він ці атаки без прив’язки до якихось дат. Він має ресурси для реалізації цих завдань, у нього є верифікована розвідувальна інформація про наявність в Україні тих чи інших критичних об’єктів, і саме туди він робитиме удари”, – зазначає Селезньов.
Зважаючи на все, активна фаза обстрілів триватиме до настання холодів, а масштабні удари, як і раніше, російські війська здійснюватимуть раз на півтора місяці. Таким чином, росіяни хочуть “підтримувати” критичний стан української енергетики і тиснути на моральний стан населення.
Ще один фактор, з яким пов’язані почастішання обстрілів – бойові дії на фронті. За словами Гетьмана, поставленої мети в ході своєї весняно-літньої кампанії російська армія не досягла. Просування є, але воно не настільки суттєве, як би хотілося Кремлю.
“Нам через нашу розвідку відомо, що їхнім мінімальним планом було вийти на кордони Донецької, Луганської областей та адміністративні кордони, а максимальним – до лівого берега Дніпра по всій країні. Ми бачимо, що наступ відбувся, але не суттєво, особливо з огляду на їхні величезні втрати , тому вони намагаються допомогти армії, руйнуючи нас у середині країни”, – зазначив Гетьман.
Інтенсивність на фронті і не лише
Росіяни прагнуть зберігати інтенсивність обстрілів, виходячи з ресурсів, які вони мають. Сьогодні вони можуть обстрілювати Україну 20-30 ракетами приблизно раз на тиждень, а “шахедами” щодня. На фронті теж важливо не втрачати ініціативу і продовжувати просуватися, а для цього також потрібний ресурс. Поки що рано говорити про те, що російська армія зупинилася на двох ключових для них напрямках – Курахівському та Покровському. Противник, не зраджуючи собі, використовує величезну кількість людського ресурсу в “м’ясних штурмах” і засипає ЗСУ артилерійськими обстрілами. Але будь-який ресурс рано чи пізно вичерпає себе, про що на початку серпня заявив начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов.
“Через півтора-два місяці основний натиск армії РФ має завершитися, бо й так наступ затягнувся”, – зазначив Буданов на зустрічі з випускниками Київської школи економіки.
Бої біля Покровська (фото: Getty Images)
Виходячи з прогнозів глави ГУР, інтенсивність наступу російських військ може зменшитися вже до жовтня. Щоб не втрачати темпи, армії РФ потрібна зброя та боєприпаси. Для цього російські емісари продовжують вести діалоги з лояльними до них країнами та вишукувати у них радянські запаси. І не тільки – Росії вдалося отримати балістику КНДР, яка вже стріляє по Україні, а нещодавно іноземні спецслужби повідомили, що своїми ракетами нарешті готовий поділитися Іран.
Отримавши балістику від Тегерана, росіяни можуть раціональніше витрачати свої запаси “Іскандерів”. Використовуючи іранські ракети для ударів по прифронтових регіонах, своєю балістикою російська армія може частіше бити вглиб України, тримаючи сили ППО та економіку у постійній напрузі. Таким чином, Кремль зможе й надалі тиснути на українців обстрілами, призупинивши наступальні дії на фронті. Хоча й самі масштабні атаки мало впливають на стан речей у зоні бойових дій.
“Максимум до кінця вересня у них продовжаться наступальні дії, далі вже все – і погодні умови будуть на нашому боці, і вони вичерпаються за тими можливостями, які вони готували. Стріляти вони будуть, але це не дасть ніякого толку. Для чого це робиться – просто, щоб зробити нам погано і це вплинуло на можливості наступальних дій”, – повідомив Гетьман.
У цьому контексті можливий довгоочікуваний дозвіл союзників України бити в глибокий тил Росії, знищуючи цінні запаси, аеродроми та авіацію, виглядає дуже доречним.
.
