“Оберіг” – це проект Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, електронна база даних для зберігання інформації, необхідної для військового обліку.
Мета створення реєстру – підвищити ефективність військового обліку, знизити корупцію та виключити можливість маніпуляцій із даними. Його завдання:
- ведення військового обліку,
- планування та реалізація заходів щодо мобілізації та вжиття на контракт,
- інформаційне забезпечення військових пенсіонерів та членів сімей загиблих
- відомостями про військовий облік.
Формально реєстр запустили ще у березні 2022 року, але без повної бази.
Заступаючи на посаду міністра оборони, Рустем Умеров на початку вересня говорив, що сенс “Оберега” у повній повній цифровізації процесів, щоб перевести все до digital: від електронного квитка до документів військово-лікарських комісій. Крім того, реєстр унеможливить будь-які корупційні ризики.
Очікується, що завдяки “Оберігу” вдасться швидше ідентифікувати українців, які не стоять на військовому обліку.
База “Оберіга”
Голова з цифрової трансформації Міністерства оборони України Катерина Чорногоренко повідомила, що заплановану роботу з реєстру «Оберіг» завершено. Базу було збільшено на 750 тисяч записів, а 88% даних уже верифіковано.
Як пояснила Чорногоренко, реєстр «Оберіг» — база військовозобов’язаних, які можуть бути мобілізовані. Вона не містить даних про діючих військовослужбовців.
Умовно кажучи, це як реєстр паспортів чи єдиний державний демографічний реєстр з інформацією громадян.
“Також рухаємося до цифровізації даних військовослужбовців і співпрацюватимемо з Міністерством ветеранів з усіх послуг, що стосуються ветеранів”, – додала Чорногоренко.
Читайте також: Мобілізація : чи блокуватимуть банківські картки українців за неявку до ТЦК?
Які дані заносять до “Оберіг”
Реєстр містить інформацію про всіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів віком від 18 до 60 років (з 17 років у разі ухвалення законопроекту №10062).
До нього заносять такі дані:
- ПІБ, дата та місце народження, стать, громадянство
- місце проживання та перебування
- сімейний стан (наявність дітей)
- освіта, професія, місце роботи
- стан здоров’я
- військово-облікова спеціальність
Також до реєстру заносять відомості про батьків, реквізити внутрішнього та закордонного паспорта, ІПН, оцифрований образ особи, дані про виїзд за кордон, судимість тощо.
Якщо Верховна рада ухвалить законопроект №10062, то цей перелік буде доповнено номерами телефонів, адресами електронної пошти, відомостями про володіння іноземними мовами, про право на володіння зброєю та права водія. Станом на грудень 2023 року документ пройшов лише перше читання.
Звідки беруть дані
Наповнюється “Оберіг” даними з інших реєстрів. На першому етапі йде взаємодія з базами Мінфіну, МВС, Міністерства освіти та науки та Державної судової адміністрації. На наступних етапах налагоджується обмін інформацією з реєстрами Пенсійного фонду, МОЗ, Міністерства соціальної політики та інших відомств.
Одним із ключових є Реєстр фізичних осіб – платників податків. У ньому збиралася інформація з 1994 року, він найповніший і здатний забезпечити верифікацію даних в інших реєстрах.
Зазначимо, згода військовозобов’язаних на обробку персональних даних для “Оберігу” не потрібна. При цьому українці мають надавати виключно достовірну інформацію про себе.
Якщо дані про людину вносяться вперше, формується окремий номер запису в “Оберіг”, фіксуються час, дата та інформація про те, хто зробив запис. Дані в електронних картках про кожну людину повинні зберігатися протягом усього життя та видаляються після 105 років з дати її народження.
Читайте також: Мобілізація у 2024 році посилиться: подробиці нового законопроекту та ситуація в Одесі
Як працює “Оберіг”
До запуску “Оберега” вся інформація про людину у військкоматі зберігалася в “татках”. І першим завданням було оцифрувати папки, внести їх у систему, щоб інформація була доступна онлайн.
“І коли ви приходите у військкомат, щоб вона вся була у вашій справі і не потрібно було шукати цю інформацію. Тоді одразу в режимі реального часу зрозуміло для Збройних сил України, а що взагалі відбувається з мобілізацією, а скільки є військовозобов’язаних, а де вони навчалися – тобто для того, щоб робити якесь прогнозування”, – пояснив віце-прем’єр із цифрової трансформації Михайло Федоров.
Фактично йдеться про автоматизацію роботи ТЦК, яка прибере черги, віконця тощо. З іншого боку, йдеться про якісні дані, які дозволять приймати рішення про те, скільки людей мобілізувати, хто саме потрібний і таке інше.
За словами Федорова, зараз при одруженні чоловік повинен повідомити про це військкомат. Реєстр дозволить одержувати такі дані автоматично. Тобто не потрібно щоразу приходити до ТЦК для того, щоб сповістити його про такі зміни.
Простими словами, інтерфейсу комунікації людей із військкоматами через реєстр немає. “Оберіг” лише автоматизує спілкування співробітника ТЦК із військовозобов’язаним, оскільки не потрібно “бігти та брати татко з документами”.
Хто має доступ до реєстру
Доступ до реєстру мають такі відомства:
- Міністерство оборони України;
- Генеральний штаб Збройних Сил України;
- Служба безпеки України;
- Служба зовнішньої розвідки України;
- Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Оператор ТЦК немає безпосереднього доступу до іншим реєстрам, лише формує через ” Оберіг ” конкретний запит. Наприклад, якщо студенту необхідно принести довідку з місця навчання, зараз потрібно звернутися до вишу, отримати документ із печаткою, після чого йти до ТЦК. Єдиний реєстр дозволить на запит перевірити, чи справді ця людина навчається на денній формі та має право на відстрочку.
Щодо доступу військовозобов’язаних до реєстру, то на сьогодні є лише можливість перевірити інформацію про себе. Причому для цього потрібно особисто звернутися до ТЦК та подати письмовий запит.
У законопроекті №10062 є норма про те, що військовозобов’язані отримають доступ до “Оберігу” через електронний кабінет. І вже тоді можна буде дистанційно перевіряти дані та подавати відомості про себе у ТЦК.
Наскільки безпечний реєстр “Оберіг”
У Міноборони наголошують, що реєстр працює за всіма стандартами інформаційної безпеки, які діють в Україні. Оператор ТЦК не має можливості скачати інформацію про всіх військовозобов’язаних по всій країні. Він має доступ до інформації у певному районі чи області.
“У законі прописано, хто який доступ має. Системи на кшталт “Оберіг” побудовані так, щоб мінімізувати ризики витоку інформації. На мій погляд, найвразливішою ланкою в цьому процесі є людина, що нещодавно підтвердила випадок із “Київстаром”. Усі реєстри державного рівня досить захищені від кібератак та зламів. Якщо щось і трапляється, то в основному через людський чинник”, – каже Олег Бурба, керівник компоненту “Інтероперабельність та цифрова урядова інфраструктура” проекту EU4DigitalUA, який модернізував “Оберіг”.
Що змінить запуск “Оберіга”
Після синхронізації баз даних, в більшості випадків відпаде потреба в заходах оповіщення.
“Ми бачитимемо, наприклад, що громадянина було зареєстровано у Києві, але зараз він працює у Львові, тому що податок з його зарплати – ПДФО – сплачується до Личаківського району міста Львова. Відповідно, тоді буде просто звернення до власника його підприємства, будь-якої форми власності про те, що цьому громадянину необхідно з’явитися до Личаківського ТЦК міста Львова. І керівник підприємства буде зобов’язаний особисто доставити цього військовозобов’язаного до ТЦК та СП”, – розповів Спікер Сухопутних сил Володимир Фітьо.
До цього електронна база у ТЦК дозволяла здійснювати заходи оповіщення людей у будь-якій точці країни, тобто, наприклад, людині із Сум могли вручити повістку в Одесі. Тепер оцифровану справу може побачити ТЦК в іншому регіоні. Поки що синхронізації з іншими реєстрами немає. Як тільки це запрацює – усі питання з відвідуванням спортклубів, ресторанів, врученням повісток на блокпостах відпадуть.
“Це спростить проведення мобілізації ресурсів – як людських, так і транспортних, та багато іншого. Ми зараз дуже велику кількість людських ресурсів витрачаємо саме на здійснення заходів оповіщення”, – додав представник Сухопутних сил.
Катерина Чорногоренко зазначає, що “Оберіг” покликаний знизити корупцію, можливість маніпуляцій із даними, уникнути випадків, коли повістки повторно розсилаються тим, хто вже воює.
“Наш кінцевий користувач – це не лише військовозобов’язаний, це працівник ТЦК та СП, який має бути суперменом у роботі з даними, у роботі з людьми, бути сервісно-орієнтованим”, – зазначила вона.
Крім того, за її словами, Кабінету міністрів пропонують запустити можливість взяття на військовий облік через Центри надання адміністративних послуг. А на базі “Оберега” запустять нові електронні послуги, наприклад, із бронювання військовозобов’язаних.
Під час підготовки матеріалу використовувалися: інтерв’ю спікера Сухопутних військ ЗСУ Володимира Фітьо та віце-прем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова для РБК-Україна, інтерв’ю заступника міністра оборони Катерини Чорногоренко для DOU.
