31 серпня відомий український журналіст Андрій Цаплієнко повідомив у своєму телеграм-каналі: “У москві горить адмінбудівля. Площа пожежі вже понад 1000 кв. км.” Звичайно ж, колега видав бажане за дійсне: площа пожежі лише перевищила 1000 кв. м. Погуглил “площа москви” – вона 2511 кв.км. Не півміста ж Москви горіло в останній день цього літа.
Стоп, а в чому проблема? Згадаймо: 14 вересня 1812 року горіла не якась там адмінбудівля: горіла ВСЯ москва! Тривала ця пожежа з 14 по 18 вересня під час окупації міста військами Наполеона. Між іншим, це був не прецедент: місто горіло під час великих пожеж 1547, 1571, 1610, 1626, 1629 та 1634 років. Усього за перші чотири з половиною століття свого існування москва 13 разів вигоряла вщент, і близько 100 разів вогонь знищував значну частину міста (5-6 тисяч будов).
До речі, іноземні війська неодноразово і до цього заходили до москви. Вона була захоплена Монгольською імперією у 1238 році, Золотою Ордою у 1382 році, Річчю Посполитою у 1610 році. Що стосується пожежі 1812 року, то в істориків досі немає впевненості, що паліями були французи.
Вночі російська армія відступила, вивела з міста практично всіх його жителів, а наступного дня до міста увійшли французькі війська разом із самим Наполеоном. І раптом – на тобі! – у Москві відразу спалахнула пожежа. Ось навіщо це треба було Наполеону!?
Читайте також: Зустріч Сталіна з митрополитами: як з’явилася сучасна РПЦ
За офіційною російською версією, пожежа була викликана діями окупантів. Однак відомо, що наказ про підпал деяких казенних складів та інших будівель віддав Федір Ростопчин – генерал-губернатор москви. Бонопарт відвів військо із міста. Очевидець-француз згадував: “На четвертий день ми повернулися в місто і побачили там тільки руїни та попіл”.
Пожежа стихла вранці 18 вересня, знищивши три чверті міста. Повернувшись до кремля, Наполеон розпорядився знайти паліїв. Французький сержант Анрієн Бургонь згадував, що з числа паліїв “принаймні дві третини були каторжники, решта були міщани середнього класу та російські поліцейські, яких було легко впізнати за їхніми мундирами”.
Типова класика жанру, все як у “Безприданниці” Островського, де мужик стріляє в даму серця і волає: “Так не діставайся ж нікому!”. Стріляли і французи в Москві: перші розстріли винних у підпалах почалися після дізнань 24 вересня, всього було страчено близько 400 людей.
Цікавий, документально підтверджений факт: залишаючи москву, Наполеон взяв із собою томик “Енеїди” Котляревського (перше видання 1798 року). Ще зі школи пам’ятаю: “Но греки, як спаливши Трою, зробили з неї скирту гною…” Ось так і москва горіла.
Пожежа Москви 1812 року, автор – Іван Айвазовський.
У чудового українського художника Івана Айвазовського є картина “Пожежа Москви 1812 року”. Ось вона перед вами. Іван Костянтинович (русифікований Ованес Айвазян) народився у Феодосії 1817 року, тож пожежі цієї не бачив. Те, що на картині, це художник просто собі уявив. Ну і що заважає кожному з нас уявити пожежу в москві в 2024 році? Адже, як сказав середньовічний філософ Нікколо Макіавеллі, “якщо хочеш зрозуміти як буде, дізнайся як було”.
Читайте також: 1 вересня розпочалася Друга світова: її зв’язок із сучасною війною в Україні
Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса
