Своє житло продали, а знайти нове — проблема
— Нещодавно я з двома дітьми-школярами переїхала з Миколаєва до Тарутиного. Переїзд почала планувати ще з початку великої війни. Обирали недовго, бо тут бувала раніше в гостях у подруги — ми разом вчились у медичному училищі. Я була настільки вражена національним колоритом та гостинністю, що просто закохалась у Тарутине. Тому обрала саме це селище.
У Миколаєві ми мешкали у двокімнатній квартирі, але я завжди мріяла про власний дім зі своїм подвір’ям, садочком, невеличким городом і, головне, щоб було спокійно та безпечно. Подруга знайшла мені роботу в лікарні, залишалось лише знайти дім. Тож я продала квартиру за 16 тисяч доларів у Миколаєві. Спланувала переїзд на шкільні канікули, щоб до 1 вересня в’їхати у своє житло. Гадала, що підходящий варіант знайду досить швидко, але ось вже третій місяць мешкаю у подруги і не можу нічого знайти.
Купувати квартиру я не хочу, а придбати аби що — теж. І взагалі не розумію, як у сільській місцевості працює ринок нерухомості? Де знайти хоча б якусь інформацію? За мої гроші пропонували частину дому старої німецької будівлі, будинок з пічним опаленням, але я одна, чоловік воює, а я завжди жила в місті: не знаю, як той котел топити, де брати дрова. Діти вже пішли до школи, а я ніяк не можу визначитися, вже починаю жаліти, що поспішила продати квартиру, — розповіла жінка.
Ця історія наштовхнула розробити такий собі алгоритм дій для тих, хто вирішив переїхати до Тарутинської чи Бородінської громади під час воєнного стану. А жінці я порадила придбати дім у селищі Березине, що знаходиться за вісім кілометрів від Тарутиного — по новій дорозі до нього можна доїхати за п’ять хвилин, а ціни на житло у два рази нижчі, хоча умови ті самі.
Найкраще працює «циганська пошта»
Перше, з чим ви зіткнетесь, — це пошук інформації.
Так, на Тарутинщині немає агенції нерухомості. Тому вам в поміч інтернет і місцеві групи у соцмережах. У Фейсбуці ви знайдете групи «Тарбазар», «Купи, продай Тарутине», «Дошка оголошень селища Тарутине Одеської області», «Бородінський базар», «Новини Бородіно» тощо. Подібні групи є і у Вайбері. Якщо ви вже у селищі, то можете звернутись у місцеву газету, де також часто розміщують оголошення щодо продажу. А ще заглянути до ОLX і в пошуку просто набрати «Тарутине».
Втім, одразу скажу, що особисто проаналізувала усі ці ресурси і знайшла лише шість оголошень. Тому рекомендую самим розмістити в них своє оголошення «куплю» — повірте, вас продавці знайдуть скоріше, ніж ви їх.
І ще: якщо у вас є знайомі на місці, попросіть їх про допомогу. Вони можуть розпитати своїх знайомих, а ті своїх — «циганська пошта» в сільській місцевості чи не найдієвіший спосіб отримати інформацію.
Середня вартість та умови
Якщо ви вирішили придбати житло саме в Тарутиному, то не сподівайтесь, що це буде дешево. Сучасний газифікований будинок з гаражем, підвалом, подвір’ям, городом буде коштувати від 20-25 тисяч доларів і вище. Трикімнатна квартира – 15-18 тисяч, двокімнатна – 12-14 і однокімнатна – 9-11 тисяч доларів (узята середня вартість).
У Тарутиному є й п’ятиповерхівки, що розташовані у мікрорайоні, який місцеві називають «полтиник». Є і мікрорайон зі своєю інфраструктурою – свого часу його побудували для працівників газокомпресорної станції, яка, на жаль, зараз законсервована. У цих будівлях можна придбати хорошу квартиру.
Проте якщо ви вирішили переїхати у сільську місцевість, краще вже придбати саме будинок, щоб відчути, скільки переваг дає власний дім, особливо зараз, під час війни.
Безперечно, Тарутине дуже привабливе для життя: тут є ліцей, спортивна і музична школи, лікарня, парк, дитячі ігрові майданчики, два дитячі садочки, базар, магазини, кафе, ресторан, три банківські відділення тощо. Однак якщо грошей обмаль, то можна розглянути й інші населені пункти. Серед яких, до речі, є й газифіковані.
Наприклад, у Тарутинській громаді ви можете придбати газифікований дім ще у Березиному, Підгірному — вартістю від 6 до 10 тисяч доларів, Серпневому – за 5-8 тисяч. У Бородінській громаді газифіковані будинки коштують: у Бородіно, Іванчанці, Надрічному – 6-7 тисяч доларів і у Вознесенівці – 3-5 тисяч. До решти сіл газ не дійшов, тож там доведеться купувати дрова.
Але нічого страшного в цьому немає: замовляєте в місцевому лісництві, і вам привезуть їх просто на подвір’я. Проте зауважу, що будівель з пічним опаленням також залишилось дуже мало, в основному хати опалюються сучасними котлами. І коштують такі будівлі вдвічі дешевше за газифіковані. У багатьох садибах є гараж, господарські приміщення, колодязі чи свердловини, обладнані насосами, городи, підвали, альтанки для відпочинку, «літні кухні» і місцева особливість – виноградники і виноградні арки на подвір’ї. Що важливо — інтернет та мобільний зв’язок є повсюди.
Що треба брати до уваги при виборі житла?
Як місцева жителька, хочу дати п’ять порад щодо того, що треба брати до уваги.
- Перше – стан автошляхів та транспортний зв’язок: поганих автошляхів в колишньому Тарутинському районі доволі багато.
- Друге – медичне обслуговування: поліклініка, лікарня є тільки в Тарутиному, в селах є амбулаторії і ФАПи. Більш-менш налагоджено медичне обслуговування в Бородіно – тут відновлюється лікарня.
- Третє – наявність школи, дитячого садка.
- Четверте – цікавтеся, наскільки розвинута сфера торгівлі. Якщо ви звикли, що можете вийти з квартири і купити усе необхідне, то, окрім Тарутиного, в інших населених пунктах такого не буде – далеко не всюди є магазини, аптеки, банкомати, поштові відділення (замість них працюють пересувні відділення). Проте добре розвинена торгівля «на дому» — у селі ви зможете придбати домашні молочні продукти, м’ясо, яйця, городину та бессарабське вино.
- І п’яте – під час воєнного стану треба розуміти, що колишній Тарутинський район входить до прикордонної зони, а частина сіл розташована у п’ятикілометровій прикордонній смузі. Тому потрібно буде отримати дозвіл на перебування в прикордонній смузі через 25-й прикордонний Білгород-Дністровський загін. Місцевим такі дозволи видаються безстроково. Але коли до вас захочуть приїхати рідні або друзі, їм буде потрібно отримати тимчасовий дозвіл на перебування.
Серед переваг і колорит
Мальовнича природа, зариблені ставки, гостинне населення, яке говорить одночасно українською, болгарською, російською, гагаузькою, молдавською мовами, національний колорит, духмяне степове повітря – тут все це є. І головне — ви не залишитеся наодинці зі своїми проблемами: з вами поділяться по-сусідськи «хлібом-сіллю», допоможуть чим зможуть і підтримають у складній ситуації.
