Собача вірність
Дуже багато хто з вас, шановні читачі, чули історію японського собаки Хатіко, який багато років зустрічав господаря на вокзалі, куди той приїжджав з роботи. Але одного разу господар не повернувся, він помер на роботі. Дев’ять років після цього вірний пес щодня, за будь-якої погоди, приходив на вокзал і чекав на прихід “свого” поїзда. Зрозумівши, що хазяїна немає, Хатіко йшов, щоб повернутися завтра. Коли він у 1935 році помер, поховали його в Токіо поряд із могилою господаря. Уся Японія знала цю щиру історію, день смерті Хатіко був оголошений днем національної скорботи. А роком раніше цьому псові породи акіта-іну на тій залізничній станції прижиттєво поставили пам’ятник.
А от історію німецької вівчарки Джульбарс, пам’ятник якій встановлений над місцем його поховання на старому цвинтарі Ашхабада, знає набагато менше народу. Ця історія та ще кілька їй подібних, про інших собак з Ашхабада описані у спеціальній літературі із землетрусів.
Собака-рятувальник
Йдеться про сумнозвісний землетрус у столиці Таджицької РСР на початку жовтня 1948 року. Епіцентр був просто під містом, бали – майже максимум за шкалою Ріхтера, справа була вночі… Загинули десятки тисяч мешканців, але точна кількість жертв назавжди залишилася під грифом “цілком таємно”.
Причому тут, запитаєте, собака, і чому раптом у мусульманській (!) Країні її поховали на людському цвинтарі (хоча, втім, це йде врозріз і з християнством)?
У якогось жителя Ашхабада незадовго до цього народився син – довгоочікуваний спадкоємець. Запросив він повний будинок гостей, бенкет горою до глибокої ночі затягнувся. А у дворі Джульбарс на ланцюзі аж дуріє від гавкоту, біснується, рветься. Врешті-решт порвав нашийник, увірвався до хати, схопив у зуби сповитого немовля – і блискавкою у вікно вистрибнув. Господар і гості за ним рвонули – дитину відбирати у пса, що розлютився. Через хвилину земля стала дибки, і будинок, звідки вибігло це безліч людей, миттєво перетворився на руїни. А до господаря незабаром підбіг Джульбарс і поклав до його ніг цілого й неушкодженого хлопчика. Собачий вік куди коротший за людський. На пам’ятнику цій німецькій вівчарці вдячні люди вибили “Джульбарсу. Дякую за життя!” І нижче – кілька десятків прізвищ…
Тепер, здається, ясно, що говорити ми будемо про вміння тварин передчувати землетрусу. А те, що багато з них мають таку здатність – це наукою підтверджений факт. Як факт і те, що у багатьох із вас, шановні читачі, є домашні хвостаті улюбленці – причому, не лише собаки та кішки. І вони, виявляється, навіть акваріумні рибки, якщо грамотно оцінювати їхню поведінку, можуть заздалегідь насторожити своїх господарів.
Читайте також: Найсильніші землетруси, які були в Одесі
Кішки – егоїстичні сейсмографи
Серед лідерів цих індикаторів – кішки. Але вони егоїсти, і на відміну від собак не кидаються рятувати господарів. Зафіксовано багато випадків, коли перед землетрусом кішки, не роздумуючи, тікали з дому та поверталися вже після закінчення катаклізму.
А перед ним кішки явно збуджені, притискають вуха, їхня шерсть дибки піднімається. Здавалося б без причини вони починають голосно нявкати, ховаються, тремтять, просяться з дому. А іноді навпаки – ціпеніють, впадають у ступор.
Наука ще точно не знає причин такої поведінки кішок: чи вони мікроколивання грунту відчувають, недоступні навіть приладам, чи збільшення статичної електрики, яка, як правило, передує землетрусу. Або відчувають інфразвук, що тоді з’являється, або зміна магнітного поля Землі.
До речі, випромінюваний в деяких ситуаціях планетою інфразвук вже давно “під підозрою”. Наш слух сприймає звуки частотою від 16 герц і вище, а інфразвук нижчий: наш мозок його не чує, але може відреагувати… божевіллям. І є версія, що поява в загадковому Бермудському трикутнику абсолютно справних кораблів, що йдуть без екіпажу, означає, що екіпаж дружно вистрибнув за борт, зведений з розуму інфразвуком, що випромінюється океаном.
Які ще тварини передчують землетрусу
Собаки перед землетрусом поводяться аналогічно кішкам. Вчені Японії, а ця країна, як відомо, один із світових лідерів за кількістю щорічних землетрусів, в результаті ісльодування поведінки собак дійшли висновку, що за 1 – 2 години до першого поштовху у собак навіть “наймирніших” кімнатних порід різко зростає агресивність, вони починають кусатися. За свідченнями власників собак за кілька хвилин до катастрофи вони починають вити, скулити, не здатні всидіти на місці.
Допустимо, у вас вдома з хвостатих – тільки акваріумні рибки. За опублікованими спостереженнями, вони вкрай чутливі до того ж інфразвуку: за добу до поштовхів збиваються в зграйки, неспокійно піднімаються до поверхні. Ви мешканці сільських районів Одещини? Тоді вам корисно знати результат роботи італійських учених, які забезпечили датчиками швидкості корів та овець у деяких господарствах сейсмонебезпечних районів Італії.
За результатами багатомісячних спостережень було зроблено висновок, що тварини приблизно за 20 годин до поштовхів починали метатися, виявляючи підвищену активність. А ось історія про поведінку коней за 2:00 до початку вищеописаного ашхабадського землетрусу. На тамтешньому конезаводі коні зривалися з прив’язі, дико іржали – ну як розлютилися! Люди ледве оселили їх у стайні, але за чверть години до першого поштовху табун, зламавши геть-чисто ворота, вирвався на волю. Незабаром стайня впала…
Дві спеціальні науки з’явилися на нашій планеті – біосейсмологія та сейсмобіологія. До кінця минулого століття вчені визначили, що з майже півтора мільйона видів живих істот на планеті 70 видів відчувають наближення землетрусу. Серед них – черепахи, жаби, змії, олені, канарки, чайки, миші, кури та качки, леви… Нас, “людей”, у цьому списку немає. Зате інтелект дозволяє нам розуміти попереджувальні сигнали “братів наших менших”. Тож мешканцям Одещини, які знають, що “сейсмонеприємна” зона Вранча, на жаль, недалеко слід запам’ятати вищевикладене. І нехай воно ніколи вам не знадобиться!
“Одеське Життя” нещодавно повідомляло, що 16 вересня 2024 року в Одесі стався землетрус.
Валерій БОЯНЖУ, Херсон-Одеса
Ще про землетруси:
