“Щодо правок, я працював адвокатом і можу сказати, що, в тому числі по кримінальних справах, особливо на стадії досудового розслідування, особливо в частині захисту бізнесу, суб’єктів підприємницької діяльності і так далі завжди існував тиск на бізнес зі сторони правоохоронців”, – відзначив Маслов.
Які існують ризики
Наводячи приклад з практики, Маслов розповів про випадок, коли податкова міліція порушувала кримінальну справу, реєструвала кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків чи по іншій статті, а у підсумку контрагентам надсилались “листи щастя” про зареєстроване провадження й можливе ухилення.
“І у живого бізнесу просто нищилась репутація зі всіма негативними наслідками – обшуки, арешти й так далі. Це все може бути. Ризик того, що таке може бути, є”, – зауважив голова Комітету Ради з питань правової політики.
Маслов пояснив, що ризик так чи інакше існує, втім, питання можливого зловживання з боку правоохоронних органів можна вирішити шляхом контролю їхньої діяльності.
“Якщо ми побачимо, що ті чи інші зміни до законодавства використовуються як інструмент тиску чи впливу на бізнес, я думаю, що ми повернемось до цього питання. Якщо органи будуть заводити фактові справи, тиснути на бізнес і це заважатиме нашому інвестиційному клімату, думаю, ми обговоримо це з нашими міжнародними партнерами і пояснимо, чому ми повертаємось до правок Лозового”, – пояснив Маслов.
Правки Лозового
У 2018 році тодішній депутат від “Радикальної партії” Андрій Лозовий вніс низку змін до Кримінального процесуального кодексу. Зокрема щодо обмеження терміну розслідування злочинів. Правоохоронців зобов’язали встановити підозрюваного у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину протягом 18 місяців, середньої тяжкості – 12 місяців, а кримінального проступку – 6 місяців.
У разі нерозкриття злочину в установлені терміни кримінальне провадження необхідно було б закрити.