Потім, коли співвласники багатоквартирних будинків почали розраховувати вартість підготовчих робіт для встановлення СЕС навіть без врахування вартості обладнання, дійшли висновку: вони дуже дорого коштують, тому люди не вважають за потрібне витрачати великі суми, якщо під час блекаутів усе одно сидітимуть без світла.
Сутінки «Сонячного міста»
Зрозуміло, що всі, хто зацікавився кредитуванням закупівлі обладнання для встановлення СЕС, почали шукати досвід вдалого вирішення цієї проблеми. А саме досвід реалізації програми «Сонячне місто». Ще чотири роки тому «Одеське життя» розповідало про початок дуже цікавого та перспективного проекту. За задумом розробників, сонячні панелі мали встановити на декількох багатоповерхівках Одеси. Але тоді грошей у бюджеті міста не знайшли, і проект почала реалізовувати своїм коштом керуюча компанія «Суворовський» (тепер – КК «Клевер»). Її співробітники спілкувались із мешканцями, відремонтували дах, замінили вікна у підʼїздах та пообіцяли, що чверть коштів від продажу електрики, отриманої за допомогою сонячних панелей, піде на вирішення проблем будинку.
На будинку за адресою вулиця Капітана Кузнєцова, 114 дійсно встановили 204 сонячні панелі. Але далі виявилося, що про те, як розподіляються кошти від продажу електрики і чи мають від цього хоч якусь вигоду мешканці будинку, ніхто не знає. Компанія інформацію не надає, перед мешканцями не звітує. Хоча якби інформація про хід виконання проекту була поширена, наступникам вдалося б уникнути багатьох помилок і вони не витрачали б час на зʼясування того, що вже було зʼясовано на Капітана Кузнєцова, 114.
Реклама – двигун державної структури
Фонд енергоефективності активно рекламує програму державного кредитування на встановлення СЕС, проводить виїзні семінари щодо поєднання програми кредитування із програмою «ГрінДім», яка теоретично дозволяє повернути до 70% вартості обладнання. Але на питання, за якими адресами в Одесі вже ведеться підготовча робота, конкретної відповіді я так і не отримала. Представник Фонду в Одеській області Віктор Мостовий відправив до однієї піарщиці, вона – до іншої. З’ясувалось, що на всю Одесу подано всього три заявки про намір підготувати будинок до придбання обладнання і монтажу СЕС. Але спілкуватися з пресою представники цих ОСББ та ЖБК не бажають. Тому в мене виникли сумніви, чи є ці три заяви взагалі. І чи виправдовує така результативність роботу цілого державного фонду? Я не про семінари-лекції, а про конкретні звернення людей?
«Посейдон» ризикує, а що виграє?
Багатоквартирний будинок на Левітана, 110 (на верхньому фото) введений в експлуатацію в 2003 році. Декілька років тому за пакетом «А» програми Фонду енергоефективності «ЕНЕРГОДІМ» в цьому будинку були замінені старі котли в даховій котельні на енергоефективні, утеплені труби тепло- та водопостачання на технічному поверсі, встановлені балансуючі клапани на системі теплопостачання та ємність-накопичувач, яка використовується для підігрівання гарячої води. В гарному стані знаходиться й щитова, де кожного року проводять профілактичні роботи. Тому є надія, що великих витрат на реконструкцію щитової будинку для підключення СЕС тут вдасться уникнути.
Розглядаючи перспективи участі у програмі «ГрінДІМ», планується встановити сонячну електростанцію, що буде джерелом резервного електричного живлення обладнання дахової котельні, підкачки води, аварійної роботи ліфтів.
Андрій Дуда
– Я зараз прораховую всі варіанти, – каже голова правління ОСББ «Посейдон» Андрій Дуда. – Кредит за придбання сонячних панелей, інвертора та акумулятора треба повернути банку протягом року, інакше це не вигідно. Також треба вписатися у програму «ГрінДІМ», щоб мати компенсацію на обладнання. Маю надію на допомогу Асоціації «Одеська житлова спілка», до якої наш будинок подав заяву на участь у проекті «HABITAT ДЛЯ ОДЕСИТІВ – 3». Ми сподіваємося отримати додаткову компенсацію за матеріали та роботи. Невеликий будинок (60 квартир) не зможе самотужки витягнути установку сонячних панелей, інвертора та акумуляторів.
Станція на 12 кіловат може забезпечити нам 9-годинну безперервну роботу, щоб було освітлення у підʼїзді, вдалося підігріти воду та підтримати працюючу дахову котельню. Дуже потрібно, щоб хоч трошки працював ліфт, бо в нас людина з особливими потребами мешкає на 10-му поверсі. Зараз збираю пропозиції щодо цін на обладнання у підрядників. Але проблем вистачає.
Зокрема, до створення ОСББ одному співвласнику дали дозвіл на встановлення АГВ у квартирі в будинку вже з автономною даховою котельнею. Йому сонячні панелі не потрібні, каже Андрій Дуда. Але за законом, якщо будинок бере в банку кредит на придбання обладнання для встановлення СЕС, сума кредиту розподіляється між всіма мешканцями будинку пропорційно займаній ними житловій площі. Тому з цим мешканцем ОСББ не уникнути вирішення питання в судовому порядку.
Держава повинна зробити більше кроків назустріч людям
– У людей немає стільки коштів, щоб вкладати їх у підготовку будинків лише до можливості встановлення на даху сонячної станції, а потім ще й кредит віддавати, – каже керуючий будинками Валерій Штефанець. – Так, люди цікавляться, але розміри вкладень за сучасних невизначених умов життя їх відлякують. Тим більше, що про забезпечення освітлення в оселях мова не йде. Сонячним станціям такий тягар не під силу.
Дійсно, лише реконструкція щитової може обійтись під два мільйони гривень. А ще є ремонт даху, який для старих будинків не є дешевим. А потім ще повернення кредиту. Ситуація виглядає безрадісною.
Але в Асоціації «Одеська житлова спілка», проаналізувавши труднощі, з якими стикаються мешканці ОСББ та ЖБК, запропонували: щоб сонячні станції працювали ефективно, треба дозволити ОСББ та ЖБК продавати надлишки електроенергії (зокрема, влітку, коли її багато). Закон України «Про ринок електричної енергії» це дозволяє, якщо кошти, отримані від продажу надлишків електрики, використовуються виключно для вирішення проблем будинку. А от компанія АТ «ДТЕК Одеські електромережі» наполягає на протилежному – не мають права ОСББ та ЖБК продавати електрику, і все. Тому найближчим часом має відбутись зустріч представників Одеської ОВА, ДТЕКу та «Одеської житлової спілки», щоб спробувати врегулювати це питання, спираючись на існуючі норми закону.
Далі держава має збільшити розмір компенсації коштів, витрачених мешканцями будинків на встановлення СЕС. Компенсація має розповсюджуватись не лише на вартість придбаного обладнання (сонячні панелі, інвертор, акумулятори), а й на реконструкцію щитових. Не завадило б розробити і місцеві програми підтримки тих, хто встановлює сонячні станції. Ці кошти мали б хоч частково компенсувати вартість робіт та матеріалів.
Доцільним було б відмовитись від проведення енергоаудиту до початку робіт і після встановлення СЕС. Ці гроші корисніше було б витратити на якісну підготовку проектно-кошторисної документації, яка враховує всі особливості будинку і дає краще уявлення про те, яке саме обладнання і якої потужності треба купувати.
Найближчим часом ми дізнаємось, чи дослухалась держава до пропозицій людей (аналогічні пропозиції надають і інші регіони України). Якщо цього не відбуватиметься, скоріше за все, чудова ідея про використання сонячної енергії для покращення умов життя мешканців багатоповерхівок так і залишиться теоретичною можливістю без практичних шляхів її реалізації.
Читайте також: Фінансова пастка для ОСББ: що приховує пільговий кредит на сонячні панелі.
