«Вони загинули за Україну» – читаємо на початку Алеї. А кожний стенд починається словами «Вічна слава Героям!».
Вічна слава… Навіть якщо люди прийшли у парк, аби просто відпочити, з гарним настроєм, з якимись галасливими жартами, на Алеї все змінюється. Наступає тиша. Інакше неможливо. Бо ж неможливо без болю вдивлятися в ці обличчя, на букети квітів біля кожного стенда, в короткі тексти біографії під кожною світлиною…
Нагадаємо, Алея Героїв відрилася у парку в серпні цього року.
Місце скорботи – особливе. Жінка стоїть біля одного зі стендів, покладає квіти, потім починає тихо плакати, прикладає руку до обличчя на світлині…
Інша жінка розмовляє з портретом рідної людини, теж покладає квіти, забирає ті, що вже «віджили своє»…
Група молодих людей зібралась біля іншого стенду. Стоять мовчки… Квіти вже поклали…
– Мамо, а чому ці стенди без фотографій? – питає маленьке дівчисько у кінці алеї.
Жінка зітхає:
– А це для тих, хто…
Вона не може закінчити речення…
– Мамо, ти плачеш? – питає дитина.
Жінка мовчить…
…Алея Героїв… Чую серед скорботної тиші й про інше:
– Ну от підуть дощі, сніги – і що буде з цими фотографіями? – питає чоловік поважного віку у своєї супутниці.
Та погоджується.
Хтось – про інше:
– Та добре, що ця алея взагалі з’явилася. Скільки вже про неї говорили!..
Нагадаємо: як повідомляло «Одеське життя», в середині серпня в Одесі пройшла акція протесту родичів і близьких загиблих захисників. На ній вони вимагали поважати пам’ять про загиблих і не зволікати з облаштуванням місць, де можна їх вшанувати. Люди тоді проголосили, що Одеса залишається єдиним великим містом України, де на третій рік війни так і не з’явилася Алея Героїв… Нарешті стало відомо про відкриття двох Алеї Героїв в Одесі – у парку ім. Т.Г.Шевченка і на Кримському бульварі.
Фото авторки
