– Нещодавно ви почали знімати кіно як режисерка. Скажіть, які ваші
враження від цієї роботи? І чому саме ця спеціальність?
– За фахом я режисерка, але так сталося, що 24 роки я працювала на телебаченні: була головною редакторкою каналу, фактично запустивши його з нуля, паралельно продюсувала проекти для інших каналів. В мене було багато дотичних професій: писала сюжети і сама їздила за ними як журналістка, знімала і монтувала як режисерка – вміла все. І звикла до того, що в моє життя все приходить в потрібний час.
Як режисерка ще у 2020-му мала знімати містичну драму за сценарієм Симора Гласенка, але зйомки відсунулися. А цього літа мені запропонували зняти 4-серійну драму про лікарів-трансплантологів на початку повномасштабної війни. Глибокий сценарій, цікаві персонажі, чудові актори – я просто одразу погодилась Все відбулося за три місяці: підготовка, зйомки, постпродакшн – я просто це літо не пам’ятаю! Отакі мої перші враження.
– Важко було?
– Так, роботу режисера взагалі важко порівнювати з іншими, навіть з продюсерською або акторською. Бо режисер робить і остаточно вирішує все сам, нічого нікому не делегує, робота вимагає повного занурення у проект. Це круто, цікаво, проте дуже виснажливо і потребує усіх твоїх сил і уваги. Але мені дуже важливо було спробувати, на підході – другий режисерський проект – містична драма, і ще один в проекті.
– У липні ви казали, що гонорари акторів помітно змінилися і не в найкращий бік. Зараз ситуація така ж?
– Не сильно вирівнялась, але я розумію, що це загальноекономічний стан у нашій країні. Зараз так в усіх, а у декого навіть гірше, так що нема чого жалітися.
Трегубова розповіла, чи піде на “Холостяк” (фото надане прес-службою)
– Ви нещодавно зізналися, що більше не самотні. Як цей новий етап у вашому житті відчувається після тривалого часу на самоті?
– Хочу зізнатися по секрету: майже ніколи я не була самотньою, в мене були стосунки, але про особисте життя просто не люблю розповідати. В соцмережах викладаю про роботу, зйомки, про Поліну іноді, а про особисте – ні. Мені смішно, бо зараз усі кажуть: ну от, Даша, ви нарешті не самотні. Не була я самотня, і зараз
почуваюся добре. Не знаю, що ще додати: поки заміж не йду, як тільки зберусь –
розповім про це.
– Що ви думаєте про проекти, як-от “Холостячка”? Чи можуть вони насправді допомогти знайти справжнє кохання? Якби вам запропонували стати героїнею цього шоу, погодилися б?
– Мені здається, такі проекти – як дослідження людської природи, допомагають підсвітити різні соціальні питання, дізнатися думки інших людей. Я не дуже вірю в стосунки напоказ – коли за парою спостерігає вся країна. Проте знаю дівчат, які
брали участь у “Холостячці” – вони усі класні і яскраві, пішли на такі шоу заради популярності, експериментів або дізнатися, як робляться такі шоу. Це дуже круті шоу, але вони не про те, як знайти пару, а про сучасну аудиторію – яка вона, про що мріє, чим дихає.
Мені пропонували участь у відомих шоу, але не хочу давати привід обговорювати
себе саме в особистому плані. Навіть моя Поліна спитала, чому я відмовилась. А от в таке шоу, як “Останній герой”, я б поїхала – мені цікаво. Знаєте, колись в шоу “Маска” про мене сказали так: ця акторка і телеведуча категорично не любить скандали, вона їх не провокує і гасить на початку.
Донька Трегубової (фото надане прес-службою)
– Ви сказали про скандали, і одразу пригадується, що ви дійсно не потрапляєте у ситуації, які стають гучними або ж провокаційними.
– Ой, колись давно я грала в гольф, і раптово з мене впали штани – і усі тоді написали: “Трегубова показала трусики!”. Потім були зйомки у Playboy, але й це не стало скандалом, хоча писали багато.
– Скажіть, ви колись захоплювалися комп’ютерними іграми, наприклад Counter-Strike. Що саме вам найбільше подобалося в цій грі? Як ваше захоплення компʼютерними іграми вплинуло на вашу особистість або підходи до роботи?
– Це було дуже давно, мені сподобалось і захопило, познайомилася з багатьма
цікавими людьми. І з початківця я швидко стала сильним гравцем – на мій погляд, перемоги накопичуються і дають впевненість у собі.
– А ваша донька Поліна любить грати?
– Якраз ні, не грає, вона захоплюється аніме, дуже багато дивиться. Я намагаюся
привчити Поліну читати, але це дуже важко, коли навколо тебе стільки гаджетів!
Донька любить хорошу музику, хороше кіно – зазвичай ми разом дивимось новинки, а до того ж вона сама знімається. Майже кожного дня її агентка присилає їй кастинги: Поля проходить, якісь ні, але вона вже давно заробляє сама. Вважаю, у сучасному світі це важливо – такий різновид економічного виховання.
Трегубова та її донька (архівне фото надане прес-службою)
– Вважаєте, вона йде вашим шляхом? Це вже остаточне рішення або ж Поліна ще визначається з професією?
– Якщо чесно, я б не хотіла, щоб Поля ставала акторкою. Нехай акторство буде її хобі – як це в мене. У Полі добре йде математика, в неї неабиякі аналітичні здібності, і мені б хотілося, щоб вона обрала якусь спеціальність, де ці її риси можна розкрити.Наприклад, щоб вона мала власний продакшн, де за бажанням могла б зніматися як акторка. Отака моя батьківська мрія… Але це її вибір, я не буду втручатися.
– Зараз ви в Україні, але іноді буваєте за кордоном з концертами чи задля благодійності. Скажіть, чи не було у вас бажання залишитися в іншій країні,
принаймні поки триває повномасштабна війна?
– Я виїжджала на початку повномасштабної війни і рік була у Польщі. Дуже вдячна нашому тодішньому послу Дещиці, але залишатися там (за кордоном) жити, працювати і робити кар’єру мені на думку не спадало. Чому? Я народилася у Києві, як і кілька поколінь моєї родини, – мій дім тут. І коли я сюди поверталась – мені так було добре, як не було ніде у світі… І повернутися додому – це було просто питання часу.
Зараз мені здається, що найгірший час прийняття війни вже пройдено, тепер сприймаємо життя таким, як воно є. І я не можу зараз нікуди поїхати – бо в мене дуже багато роботи, я не можу все кинути.
Українська акторка розповіла, як змінилися гонорари під час війни (фото надане прес-службою)
– До слова, у березні 2022 року ви розповідали, що ваш колишній чоловік
доєднався до тероборони. Зараз він служить на фронті або ж займається
чимось іншим? Ви підтримуєте стосунки?
– Він зараз працює на великому держпідприємстві. Ще після 2014 ненавидить все російське, вважаючи росіян загарбниками, що так і є.
– Чи є роль, про яку ви мрієте? Можливо, ви хочете зіграти когось особливого? Якби вам запропонували скинути 10 кілограмів або набрати, чи поголити голову – погодились би?
– Схуднути – мабуть, погодилась би, самій цікаво, а от набрати – це лише для фільму в Голлівуді, будь ласка. Я б хотіла знятися в мюзиклі про війну: розумію, що це специфічний жанр, але мені здається, це був би новий і цікавий формат. А ще не відмовилась би від історичної картини. В мене немає зараз акторського голоду, я багато знімаюсь, але з задоволенням пірнаю в нові ролі, що мені пропонують.
Кадр з серіалу “Коп з минулого”
– Зараз на ICTV2 йде прем’єра 3 і 4 сезонів “Копа з минулого”. Що в цьому детективі для вас було найприємнішим і найважчим?
– Для мене “Коп з минулого” – це просто душевний відпочинок! Проект двічі зупинявся через епідемію і повномасштабне вторгнення, але він все одно здійснився і став найулюбленішим, бо там чудові партнери, прекрасні режисери і продюсери, творча команда, нам усім дуже комфортно.
– Ви граєте ефектну психологиню Таню Малиновську. В реальності вам
доводилося звертатися до таких фахівців?
– Так, зверталася, і з багатьма психологами спілкуюся зараз. Я доволі давно
користуюся послугами цих фахівців – вважаю, що психолог або психотерапевт – це такий саме лікар, як дантист або інші. Хтось плутає психологів з психіатрами, але це різні фахівці. Психолога треба шукати свого, як і дантиста, треба ходити, покращувати свій стан, вирівнювати якісь особисті негаразди, дізнаватися щось про себе. У 21 столітті похід до психотерапевта не має бути табуйованою темою, адже дбати про свій стан це не соромно.
