Беня Ципенюк, король одеських кишенькових злодій, попався на гарячому і став перед судом.
— Прошу пояснити, — звертається до нього суддя, — як вам вдалося зняти золотий годинник із ланцюжком, брелоком та жилетом потерпілого?
— Громадянин суддя, — відповідає Беня, — за таку консультацію мені зазвичай платять щонайменше тисячу гривень.
До одеського мільйонера є незнайома молода людина:
— Пане Рабиновичу, ми можемо заробити з вами одразу по 300 тисяч.
— Цікаво, і що це за справа?
— Ви, я чув, даєте за своєю дочкою 600 тисяч посагу.
– Ну?
— Отож: я беру її за півціни.
— Фіма, синку мій, ти з’їв усі тістечка, не думаючи про свою сестричку! — докірливо каже одна одеська мати.
— Ні, матінко, навпаки, я тільки про неї й думав, бо боявся, що вона прийде раніше, ніж я встигну їх з’їсти.
У нас є й інші анекдоти:
