Зрадник
Тоді місто було гетьманською столицею. Під час Північної війни гетьман Іван Мазепа вирішив вийти з-під впливу московії, домовився зі шведським королем Карлом XII об’єднатися проти Петра I. І тому цар наказав командувачу російських військ Меншикову захопити Батурин і покарати всіх, хто підтримав Мазепу.
Батурин був добре укріплений, це була фортеця, мала фортечну артилерію. Капітулювати мешканці не побажали й оборонялися кілька днів. Але потім вандали проникли в місто за допомогою зрадника. «Один із полкових старшин, Іван Ніс, прибув до Меншикова і вказав йому таємний спосіб здобути Батурин. За переказами, Ніс вказав у батуринській стіні хід. Меншиков відправив туди солдатів. З іншого боку було розпочато наступ», ‒ так повідомляє про ці події історик Микола Костомаров.
Читайте також: Провулок Дворнікова в Одесі: чому він з’явився і як пов’язаний із трагічною долею Новгорода
Палили живцем, катували, різали
Московити увірвалися до Батурина і знищували всіх поспіль. Вони різали, стріляли, рубали, спалювали людей. Місто було розграбоване й спалене. Керівників оборони катували і стратили, захисників розіп’яли на хрестах. Городяни ховалися в церквах, але озвірілі стрільці трощили двері і жбурляли у вікна факели. Разом з людьми згоріло 5 церков.
Французькі журнали, отримавши інформацію з України, рясніли заголовками: «Страшна різанина», «Жінки і діти на вістрях шабель». «Газет де Франс» писала: «Всі мешканці Батурина, попри вік і стать, вирізані, як велять нелюдські звичаї московитів».
Так, Європа висловила стурбованість… Загалом у Батурині винищили, за різними підрахунками, від 11 до 14 тисяч осіб. Орієнтовно жертвами стали 6-7,5 тисяч мирних громадян і 6-6,5 тисяч військових. 1708 року в Батурині мешкало близько 20 тисяч жителів. 1726 року, через 18 років після знищення, це місто було все ще безлюдним, а вцілілі мешканці жили в його околицях.
«Без загибелі Батурина 2 листопада 1708 року важко усвідомити існування російської держави. Виявлені у військовій кампанії 1708 року приклади нечуваного деспотизму, жорстокості ‒ реакція самозбереження російського самодержавства, до якого не були готові ні учасники боротьби за волю України, ні Карл XII», ‒ переконаний історик Сергій Павленко.
І ось минуло понад 300 років. Цей грамотний висновок історика можна повторити слово в слово. Тільки Батурин потрібно замінити на Бахмут, Вугледар, Торецьк, Маріуполь, Сіверськодонецьк, Мар’їнку… Ну і замість Карла напишемо «сита Європа».
Ви також можете дізнатися, що ще святкують 2 листопада.
