Саме так мають виглядати планувальні документи на національному, регіональному та місцевому рівні. При цьому, стратегуванню подальшого відновлення українці надають особливого значення.
За її словами, під час публічних консультацій, до яких долучились майже 1000 учасників – громадяни, бізнес, експерти, представники влади та міжнародних організацій, органи місцевого самоврядування по всій Україні, народні депутати, міжнародні партнери та донори, обговорювались всі аспекти відновлення України, яке буде відбуватись згідно з новою законодавчою рамкою – “Про основні засади відновлення”.
Йдеться про пріоритетність відновлення, формат участі бізнесу у таких проєктах, податкові та інші преференції для проєктів у деокупованих і прифронтових громадах, обов‘язковість використання цифрової екосистеми DREAM, формати залучення громадян до планування та контролю відбудови, ефективні антикорупційні запобіжники, формат роботи з міжнародними донорами, координація та взаємодія між органами влади.
Одна з тем обговорення – якою має бути архітектура планувальних документів щодо відновлення – на які документи слід орієнтуватись у першу чергу. Відтак, учасникам запропонували ознайомитися із кількома видами планувальних документів на різних рівнях – національному, регіональному та місцевому.
На національному рівні, повідомила Шуляк, перелік очолюють у порядку пріоритетності очолюють:
- Державна стратегія регіонального розвитку України;
- Генеральна схема планування території України;
- Державні цільові програми з відновлення та розвитку;
- Схеми планування окремих частин території України;
- Стратегія промислового розвитку, яка коригується з Державною стратегією регіонального розвитку, регіональними стратегіями розвитку та стратегічним розвитком громад.
На регіональному рівні:
- Регіональні стратегії розвитку;
- Плани заходів з реалізації регіональних стратегій розвитку;
- Схеми планування території Автономної Республіки Крим, областей і районів.
На місцевому рівні:
- Стратегії розвитку територіальних громад;
- Програми економічного і соціального розвитку територіальних громад; Генеральні плани населених пунктів;
- Плани зонування територій;
- Детальні плани територій;
- Комплексні плани просторового розвитку.
“Аналіз відповідей учасників показав, що стратегуванню вони надають особливого значення. Але не менш важливий аспект – узгодження між собою цих документів”, – підкреслила Шуляк.
Вона зазначила, що, на думку учасників, має бути узгодженість документів відповідно до Закону України “Про засади державної регіональної політики” і узгодженість з планами відновлення України, розробленими у відповідь на наслідки військової агресії.
Крім цього, мають бути враховані вимоги Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” і положення Державної стратегії регіонального розвитку на 2021- 2027 роки. Не менш важливий пункт – інтеграція всіх документів з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва.
“За результатами публічних консультацій ми бачимо, що архітектурні планувальні документи мають насамперед корелюватися із планами відновлення України та законодавством, зокрема, тими законами, що регулюють містобудівну діяльність та державну регіональну політику. Все це – основа нового, якісного законодавства щодо відновлення”, – резюмувала Шуляк.
