історія пілотеси FPV-дрону Яни Мультик

історія пілотеси FPV-дрону Яни Мультик

Жінкам треба робити вдвічі більше, щоб завоювати довіру

– Багато чоловіків дещо упереджені щодо жінок. Коли вони побачили тендітну дівчину невеликого зросту та без досвіду, як вас сприйняли?

– Сильно боялися, що мені 21, що я нічого не знаю про військову справу. Боялися, що не справлюсь, що мене поранять. Але я потрапила в круту розвідувальну ударну групу при командирі «Гамлет», де всьому навчилася. З перших днів я просто просила пацанів, щоб вони навчили мене лазити з озброєнням.

– Чи дають поблажки жінкам та чи допомагають носити важке озброєння?

– Ми розподіляємо всі навантаження. У мене зараз хвора спина, тому що я якраз намагаюся на хлопців не перекладати свою роботу і ношу таке ж саме спорядження.

– Як вдалося завоювати довіру побратимів та командира?

– Коли ти жінка, ти маєш зробити удвічі більше роботи, ніж чоловіки, і тоді до тебе зміниться ставлення. Коли я приїхала на підкріплення на Херсонський напрямок – командир посміявся. Але я була єдиною херсонкою. Вночі, під час ворожих обстрілів, не було зв’язку, світла, навіть старлінк не працював, а хлопців треба було міняти. Я приїхала, забрала, відвезла на точку, де вони могли б перепочити. Тоді вони зрозуміли, що від мене є користь і я не боюся навантажень.

Читайте також: Дрони від одеських інженерів: що виробляють та чи допомагає держава (відео)

Як реагувати на сексуальні домагання в армії?

– Чи кожній дівчині натякають на інтим та шукають «жіноче» місце?

– Це залежить від того, як жінка себе поставить. Тобто я прийшла та одразу пояснила бородатим чоловікам, що в слові «секс» вони роблять п’ять помилок. Що я сюди прийшла не готувати, не брити, а саме вбивати та нищити ворога.

Яна Мультик с боевыми побратимами

– Чи були домагання до вас?

– Було кілька моментів, але я їх вирішувала за допомогою командирів. Мені намагалися довести, що я з командирами у якихось стосунках, але я казала, що якби була з командирами, то в мене були б нагородні медалі на грудях і я не ходила б у солдатах три роки. Я перепрошую, та коли служу місяць на позиції, мені там взагалі нікого не хочеться. Тобі треба знищувати ворога, техніку, там взагалі не до інтиму.

– Як часто зустрічалися з плітками зі сторони чоловіків?

– Мені в очі ніхто поганого не каже. Поза очі – будь ласка. Боже, якою я тільки не була. Але раніше я на те ображалася, навіть могла сходити, розібратися якось, а зараз думаю – та заради Бога. Нудно хлопцям жити, їм потрібні плітки. Мені допоміг поставити характер командир штурмової групи. Коли я вже йшла в інший підрозділ, він мені сказав: «Квіточко, ми тебе відпускаємо, але ти маєш за себе боротися».

– Як на службі поставити чоловіка на місце, якщо він дозволяє собі зайвого?

– Якщо людина слів не розуміє, треба діяти. Буває так, що підходиш до командування, просиш розв’язати проблему, а вони ігнорують. У мене завжди простий, дуже дієвий спосіб, при всіх бажано це зробити. Я завжди кажу, що мій ворог той, хто несе для мене загрозу. Дивіться, я не борцуха, я метр шістдесят три ростом, але у мене є каска. Я не чіпаю зброю взагалі, бо ми з нею поводимося так, ніби вона завжди заряджена на постріл. Навіть з досвідом бойової медикині, я не можу воскресити.

Мій чоловік забрав доньку за кордон, і я йому вдячна

– Як ви пояснили доньці, що воюєте?

– Вона тільки в цьому році дізналася, що мама військова. Я завжди дзвонила їй, коли була не на позиції. Казала, що мама на роботі. Першого вересня я дуже хотіла провести її в перший клас. Однак отримала поранення, приїхала і вже сказала, що мама служить. Але вона це нормально сприйняла. Посміхалася, казала, що сумує за мною.

Яна Мультик после раненияЯна Мультик после ранения

– Як зараз поєднуєте материнство зі службою?

– Донька живе зі своїм батьком. Ми домовилися, що я піду на фронт, а він вивезе малу за кордон. У нас було складне розлучення, але ми все ж таки змогли знайти цю білу ниточку. Домовилися, що дитина одна, її треба виховувати, любити. У неї двоє живих батьків. Я можу йому тільки подякувати. Висилаю доньці гроші, спілкуюся по відеозв’язку. А коли можу – приїжджаю та забираю.

Менструація на війні не може зупинити бойову роботу

– Наскільки складно дівчатам розв’язувати питання з гігієною в польових умовах?

– Дві пляшечки беремо, виганяємо хлопців. Якщо ми в бліндажі, то прошу їх вийти за шторку, мені дають 5-10 хвилин помитися. Є сухі душі. Складаємо собі рюкзачок за своїми потребами. Хлопці всі адекватні, ну, майже всі. Влітку дещо легше, тому що можна вийти під кущами помитися швидко. Але це небезпечно, бо може артилерія прилетіти.

Ще на тему: Без води, прання та гігієни: як наші захисники живуть між штурмами та обстрілами?

– У кожної з дівчат по-різному проходять критичні дні, хтось навіть не може поворухнутися, не кажучи про те, щоб брати в руки зброю. Чи є у жінок можливість взяти паузу в складний період?

– Ми зазвичай п’ємо таблеточку і продовжуємо працювати, бо ніхто за нас роботу не зробить. А якщо вже занадто погано, ти можеш з кимось помінятися зміною.

Яна Мультик, на заданииЯна Мультик, на задании

– Чи достатньо зараз жіночого спорядження, форми та спеціального обладнання?

– Від держави я нічого не отримувала, та навіть мого розміру немає. Співпрацюю з ARMWOMENNOW. Вони мені якраз надали й зимову, і літню жіночу форму. Загалом, якщо щось треба, сама собі купую. І ще мої волонтери з фонду БТФВ купили жіночий анатомічний бронежилет, який не здавлює груди.

«Я мрію створити жіночий батальйон»

– Чи плануєте повертатися до служби та які у вас особисті цілі?

– Я мрію створити жіночий батальйон. Але це ж треба знайти таких самих відчайдушних дівчат. Хочу показати, що жінки у війську спроможні зробити більше, ніж від нас можуть очікувати. Тому що коли на очах розривається голова солдата, а ти просто спокійно його забираєш, – таке витримає не кожен чоловік. Дівчата більш сконцентровані. І знаю, що з тими, яких я хочу бачити в батальйоні, зможу і в вогонь, і в воду, і на росіян.

– А чи маєте мрію, не пов’язану з війною?

– Ні. Мрія буде після перемоги. Просто хочеться одягнути красиву сукню, сходити на гарну вечерю з чоловіком, забути, що ти жінка «з яйцями». Забрати доньку, бачити, як вона росте. А ще зібратися великою родиною за святковим столом.

Ви також можете дізнатись: Шлях до відновлення: як «Неопалімі» допомагають українцям подолати наслідки війни (відео).

Фото з Instagram: multiiikk



Джерело