Мазут, що несе загибель
Корабельна аварія російських танкерів «Волгонефть-212» і «Волгонефть-239» сталася 15 грудня біля Керченської протоки. Внаслідок катастрофи, розрахували фахівці, у Чорне море вилилося щонайменше три, а, можливо, і всі чотири тонни мазуту.
За заявою Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ), витік нафти матиме катастрофічні наслідки для морських екосистем. Забруднення мазутом донних водойм і прибережних зон, які є домівкою для багатьох видів морської флори і фауни, призведе до загибелі планктону, отруєння риб. До того ж Чорноморська Керченська протока і води навколо неї є важливими оселищами для двох видів морських ссавців – морської свині та афаліни. І вже зараз внаслідок розливу нафти, зазначають зоологи, загинуло понад 30 дельфінів.
З моменту забруднення Чорного моря мазутом, за розрахунками начальника науково-дослідного відділу національного парку «Тузловські лимани» Івана Русєва, могли загинути щонайменше 15-20 тисяч птахів. Їхнє пір’я, просочене жиром, після зіткнення з нафтопродуктами втрачає свої термоізоляційні властивості. І птахи помирають від переохолодження. А спроби очистити пір’я змушують їх скльовувати мазут, призводячи до хімічного отруєння.
– Днями в наш нацпарк прилетіли частково обмазані мазутом птахи: велика пірникоза і великий баклан. І це тільки видима частина «айсберга». Ще дуже багато птахів бовтається в морі, – говорить науковець. – А на Чорноморському узбережжі сьогодні зимують різні, зокрема й червонокнижні види птахів.
Зоозахисники намагаються врятувати птахів. Але більшість із них, на жаль, приречена. Адже птахів треба не просто відмити від нафтопродуктів. Їх необхідно лікувати від опіків, інтоксикації та стресу. А потім адаптувати і повернути у природу. Ось тільки після повернення в рідне середовище вони ризикують знову опинитися в мазуті.
Отруйна веселка
– Мазут М-100, що вилився в Чорне море, має температуру плавлення близько 25 градусів. Для його перевезення, щоб зберегти текучі властивості, використовують танкери, які підігріваються. Тому в перший час, коли був масовий викид, більша частина мазуту, опинившись на поверхні, поширювалася за напрямком вітру. Коли ж він охолонув, сформувалися згустки, які вже переміщалися течіями в товщах води. Але щойно температура зростає до 25 градусів, мазут утворює плями, що розтікаються. Саме цим М-100 і небезпечний, – зазначає експерт Національного екологічного центру України, голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський. – Його відносно невеликий об’єм при підвищенні температури може зайняти дуже велику площу.
На жаль, мазут, що опинився на дні, зібрати неможливо. А в разі підвищення температури його згустки у вигляді веселкової жирної плівки періодично будуть отруювати все навколо.
Мазут може винести на Одеське узбережжя
Ситуація малопрогнозована, зазначають вчені. Але площа забруднення, очевидно, розширюватиметься. І, залежно від того, як і куди понесуть мазут морські течії, територія його поширення може бути й біля берегів Одеси. Такий варіант розвитку подій не виключає й Владислав Балінський.
За розрахунками Владислава Балінського, вже наступний південний вітер може почати викидати мазут на узбережжя Одеської затоки або де-небудь ближче до Румунії. В Одесі це може статися вже наступного тижня.
– Мова, звісно, не йде про масштаби досить значущі, – зазначає еколог. – Хоча б приблизно порівняні з тим, що відбувалося в Анапі або на Керченському півострові. Але я вважаю, що якраз найближчим часом, можливо, є загроза викидів в Одеську затоку відносно дрібних згустків мазуту.
Мазутні «кишені» і чи можна їм запобігти
За супутниковими знімками від сьомого січня, зазначає експерт, видно, що забруднення нафтопродуктами торкнулися вже узбережжя Євпаторії.
Далі уздовж берегова течія напряму йде до Одеси – до неї залишається менше ніж 200 кілометрів. І Балінський припускає, що частина згустків курсувала далі за течією. Найімовірніше, вони вже десь навпроти одеського узбережжя. Але, оскільки основні струмені цієї течії розташовані за 30-40 кілометрів від берега, для того, щоб згустки мазуту потрапили на одеське узбережжя, необхідним є сильний південний вітер.
Щоправда, за словами еколога, вони навряд чи будуть дуже небезпечними. Найімовірніше, це будуть дрібні згустки і в невеликій кількості. Місця їх осідання формуватимуться у вигляді «кишень», припустімо, біля молу. В одному місці їх може бути більше, в іншому – менше. У такому разі можна провести механічні підводні роботи. Але вони досить малоефективні. А запобігти потраплянню мазуту в Одеську затоку практично неможливо.
– Збирати все це можна було в місці локації розливу нафтопродуктів. І робити це повинна була відповідальна сторона. Але, як правило, заходи з очищення значно перевищують суму і самих нафтопродуктів, а іноді й судна, – зазначає Балінський. – Судновласники ж навіть не зволили зафіксувати уламки танкерів.
Свої прогнози експерт ґрунтує на загальнодоступних даних.
– У всіх українських екологів однакові можливості, – стверджує Владислав Балінський. – Жоден інститут в Україні сьогодні ніяких додаткових досліджень проводити не може. Усі керуються дистанційними способами спостережень і фіксації: супутниковими та радіолокаційними зйомками, програмами, які показують температуру води, напрямок вітру та його прогнози, що підтверджують фотографії різних локацій на Кримському узбережжі. Український науковий центр екології моря робить свої висновки, виходячи з того, що мазут поширюватиметься винятково поверхнею води. І зараз стверджують, що за супутниковими знімками не бачать загрози для Одеського узбережжя. А я стверджую, що згустки мазуту вже переміщаються уздовж береговою течією.
«Попередження екокатастроф не належить до функцій інспекції»
За прогнозом Українського наукового центру екології моря, до 16 січня 2025 року узбережжя Одеської області перебуває поза загрозою забруднення мазутом. Про будь-які зміни в прогнозі поширення забруднення науковці обіцяють громадськість поінформувати. А для оперативного реагування на випадок виявлення забруднення Державна екологічна інспекція Південно-західного округу має здійснювати щоденний моніторинг за станом вод і узбережжя Чорного моря на території Одеської та Миколаївської областей.
Разом з тим про стан вод Одеської затоки в Державній екологічній інспекції нам не змогли відповісти. А на запитання про заходи, які плануються в разі загрози забруднення мазутом, відповіли, що «попередження екокатастроф не належить до функцій інспекції». Але вони «проведуть розрахунок завданих збитків». У той же час Державна екологічна інспекція України звернулася до Одеської та Миколаївської ОВА щодо скликання позачергових засідань Комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та Надзвичайних ситуацій. Це необхідно для планування заходів з локалізації та ліквідації можливих мазутних забруднень вод і узбережжя. Але поки що і в міськраді, і в ОВА про можливість чергової екокатастрофи в Одеській затоці, судячи з усього, не підозрюють.
Читайте також:
