Ренійська громада: чи є проблеми з медобслуговуванням?
Як ми дізнавалися думки людей?
Те, що проблеми охорони здоров’я стосуються всіх, показало опитування, проведене редакцією у двох найвіддаленіших від обласного центру громадах — Балтській і Ренійській. У Ренійській громаді, у складі якої — сім сіл і місто Рені, за лічені дні було заповнено близько трьохсот анкет.
Такий сплеск активності — свідчення того, що тема є дуже актуальною. Анкету ми розмістили на сайті видання, на сторінці у Фейсбуці, розповсюдили по групах у соцмережах, а також відправили директорам усіх шкіл громади. Таким чином ми отримали широкий соціальний, віковий та гендерний зріз.
Опитування дало несподівані результати. Наприклад, у Ренійській громаді 60% опитаних сказали про те, що протягом року лікувалися у Ренійській лікарні. 86% протягом року зверталися до медзакладів. Це говорить про те, що початкові плани департаменту охорони здоров’я Одеської військової облдержадміністрації щодо перепрофілювання Ренійської лікарні на філію Саф’янівської, яка знаходиться за 70 кілометрів, створять для більшості населення проблеми. Отже, необхідно шукати можливості для надання медичної допомоги другого рівня безпосередньо у громаді.
Чи працює нове обладнання?
Ренійська громада 2023 року виділила 17 мільйонів гривень на придбання обладнання для лікарні. Редакція з’ясувала, яке обладнання вже запущено в експлуатацію та які можливості з’явилися у мешканців.
Ми розповіли про запуск у роботу нового сучасного апарату УЗД. На сьогодні охочих пройти безкоштовне обстеження стільки, що запис до лікаря здійснюється на два тижні наперед.
Редакція також виявила, що дещо з нового обладнання залишалося на складі взагалі нерозпакованим. Чому так сталося? Чому нове устаткування не в роботі? Виявилося, що мова йде про лапароскопічну стійку. А не працює вона, бо немає фахівця із необхідною кваліфікацією. Наразі один із хірургів лікарні вже отримує знання на курсах підвищення кваліфікації, тож невдовзі зможе працювати.
Шукали відповіді на питання та алгоритм дій
Чимало позитивних відгуків ми почули щодо Служби сімейної медицини. Було названо й проблеми. У Ренійській громаді основною назвали розташування Служби на третьому поверсі будівлі. Як сказала пенсіонерка із села Нагірне, для неї потрапити до сімейника — це все одно, що підкорити Говерлу.
Голова громади Ігор Плєхов запевнив, що буде розглянуто питання щодо ремонту ліфта. Однак під час дискусії було запропоновано й інший варіант — розмістити Службу на першому поверсі. Це питання залишається в полі зору редакції.
Програму гранту завершено, але тему не закрито. Зокрема, йдеться про брак коштів: Ренійська лікарня за підсумками 2023 року не зуміла заробити за програмою медичних гарантій та шляхом надання платних послуг суму, достатню для виплати зарплати. Критична ситуація знаходиться на контролі органів місцевого самоврядування, розробляється алгоритм дій.
Які проблемні питання «засвітили» в Балтській громаді?
Як редакційне опитування перейшло у жваве обговорення в соцмережах?
В Балтській громаді, яка включає 33 села і місто Балта, анкету заповнили 110 людей. Небагато. Але завдяки відповідям респондентів вдалося «засвітити» найбільш проблемні питання. Наприклад, відсутність безкоштовних ліків, оснащення палат, ставлення персоналу до хворих, забезпечення обладнанням, облаштування пандусів та нестачу лікарів.
З результатами ми ознайомили очільника Балтської громади Сергія Мазура, гендиректора комунального підприємства «Балтська багатопрофільна лікарня» Романа Кацмазу та представника урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Одеській військовій адміністрації Олега Соколова. І отримали ґрунтовні відповіді.
Від непрацюючого телефону — до пандусів
Після публікацій щодо доступності послуг сімейного лікаря мешканка громади запитувала, чому не працює телефон у Балтському Центрі первинної медико-санітарної допомоги і немає можливості отримати направлення до спеціаліста. Проблему вирішили одразу: з’ясувалося, що зв’язківці відключили телефон при переході на IP-телефонію, а потім забули приєднати.
Окремим питанням, за яким слідкує наше видання, є облаштування пандусами аптек і медзакладів. Але після наших публікацій і біля ЦНАПу було встановлено новий пандус.
Чому відсутні безкоштовні ліки і чи дійсно немає житла для лікарів?
Щодо відсутності безкоштовних ліків Роман Кацмаза зауважив, що не виключає непорядність серед персоналу і наголосив, що пацієнти повинні озвучувати проблеми, адже адміністрація лікарні завжди відкрита для спілкування.
Причиною нестачі лікарів багато хто вважає відсутність житла для молодих фахівців. Але, як з’ясувалося, громада виділяє службове житло, і воно сьогодні є у двох сільських амбулаторіях. Голова громади вбачає проблему в тому, що у вишах не працює система відпрацювання для бюджетників.
Щодо оснащення палат, то наразі завершується ремонт у терапевтичному та хірургічному, на черзі — реанімаційне та пологове відділення.
Геннадій Чабанов, головний редактор видання «Одеське життя»
— Рік тому в «Одеському житті» стартував проект, яким запроваджено випуск в газеті чотирьох додаткових регіональних шпальт. На сайті додано рубрику «Одеська область», де публікуються матеріали наших регіональних журналістів. Це дало змогу не тільки розповідати про події у найвіддаленіших громадах регіону, а й допомагати вирішувати нагальні питання, які турбують мешканців всієї області. Регіональні сторінки в «Одеському житті» стали заміною тих районних газет, які припинили вихід. На сайт та фейсбук-сторінку почали більше заходити читачі з Одеської області. Починаючи з жовтня ми протягом місяця були на прямому зв’язку з жителями Балтської і Ренійської громад щодо висвітлення питань у сфері медобслуговування. І цей проект став органічним продовженням тієї роботи, яку розпочала редакція рік тому.
Наталія Дімчева, редакторка регіональних сторінок видання «Одеське життя»
— Обговорення питань медобслуговування в Балтській і Ренійській громадах на регіональних сторінках видання «Одеське життя» викликало неабиякий інтерес і з боку мешканців інших громад області та міста Одеса. На всі звернення ми відповідали, спираючись на коментарі і отримуючи консультації від профільних спеціалістів. Зв’язок з читачами тримаємо і після закінчення проекту.
Таміла Терзян, спеціаліст SMM видання «Одеське життя»
— Сторінка «Одеського життя» у Фейсбуці допомогла зібрати відгуки людей із різних сіл та віддалених громад. Таким чином ми достукалися до багатьох людей та дізналися про їх думки та проблеми. Читачі залишали коментарі під нашими дописами та надсилали приватні повідомлення. Кожне повідомлення було оброблено та вказана проблема відокремлена.
Автори публікації:
- Антоніна Бондарева, регіональна журналістка видання «Одеське життя» по Ренійській громаді.
- Любов Кузьменко, регіональна журналістка видання «Одеське життя» по Балтській громаді.
- Наталія Дімчева, редакторка регіональних сторінок видання «Одеське життя».
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю видання «Одеське життя» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
