Як розганяли мирний мітинг 1962 року
Детонатором вибуху народного гніву в Новочеркаську Ростовської області у червні 1962 року стала постанова уряду СРСР про підвищення цін на м’ясо-молочні продукти. КДБ тоді фіксував невдоволення громадян у багатьох регіонах СРСР.
Почалася «роз’яснювальна робота», але трудяги з Новочеркаського електровозобудівного заводу виставили за прохідну лектора з Ростовського обкому КПРС. А тут ще директор заводу продемонстрував недоумкуватість. Колись королева Франції Марія-Антуанетта сказала фразу, що стала символом відчуженості верхів від проблем народу: «У них немає хліба? Нехай їдять тістечка!» Ось і директор заводу наслідував її приклад, заявивши колективу: «Нічого, на пиріжках з лівером переб’єтеся!».
Читайте також: Чому в Одесі вже немає вулиці Челюскінців
Зібрався величезний мітинг, першого секретаря обкому з нього викинули. Містяни захопили будівлю міськкому партії, пішли на штурм міськвідділу міліції. Керівництво країни зробило цілком логічний за тими компартійними часами висновок: на чолі протестів стоїть купка прозахідних інтриганів, а з ними одна розмова – по команді «Вогонь!».
Хто відмовився стріляти по людях?
І вогонь було відкрито армією по беззбройних людях. Понад два десятки вбитих, ще 70 людей – з тяжкими вогнепальними пораненнями. Так ось, жертв було б набагато більше, якби заступник командувача Північно-Кавказького військового округу генерал Матвій Шапошников виконав наказ свого начальника Плієва: направити на натовп танки, стріляти і давити гусеницями. В історію увійшла фраза Матвія Шапошникова: «Товаришу командувач, я не бачу перед собою такого супротивника, якого слід атакувати нашими танками». Цілком рівень героїзму Шапошникова можуть оцінити лише люди, які розуміють, що це таке – не виконати в армії наказ командира, та ще й у такій ситуації. Звісно, він поплатився за свій вчинок. Виключення із рядів КПРС – жахливе у ті часи покарання. Був відправлений у відставку. КДБ порушив кримінальну справу за звинуваченням у антирадянській пропаганді. Лише фронтові заслуги врятували Шапошникова від тяжчого результату, але надалі він жив, перебуваючи в опалі. Але з чистою совістю – бо не виконав злочинний наказ і не став убивцею.
Читайте також: Чому в Одесі вже немає вулиць Володарського та Воровського
***
Чи бути в Одесі вулиці його імені? Це вирішуватимуть одесити. Річ в тому, що прив’язка до Одеси є. Інтернет-енциклопедія «Вікіпедія» стверджує, що Матвій Шапошников навчався кілька років в Одеській піхотній школі, закінчив її 1931 року. Чи це факт («Вікіпедія» – далеко не догма), і якщо факт, то чи достатньо цього, щоб в Одесі з’явилася вулиця Генерала Шапошникова – вирішувати не автору цих рядків. Скажу лише, що в моєму рідному Херсоні нещодавно з’явилася вулиця Генерала-хорунжого Алмазова. Зважаючи хоча б на те, що його ім’я зараз з честю носить 406-а окрема бригада ЗСУ, це гідна особистість в історії України. А для найменування вулиці в Херсоні вистачило лише факту, що він там у 1885 році народився і прожив перші три роки свого життя. До речі, в Одесі є вулиця Генерала Плієва. Адже крім того, що він наказав розстрілювати беззбройних городян у Новочеркаську, він ще й звільняв Одесу 1944-го.
Ще за темою: Безліч перейменувань вулиць та демонтаж об’єктів: підсумки останньої історико-топонімічної комісії в Одесі
Валерій БОЯНЖУ, Херсон-Одеса
