У звіті нагадали, що Трамп анонсував переговори з Путіним у вівторок 18 березня і “хоче побачити, чи зможуть (він та Путін) покласти край війні”. Американський лідер додав, що вони з Путіним “говоритимуть про землю”, “електростанції” та “розподіл певних активів”.
В Інституті нагадали, що 11 березня Сполучені Штати та Україна погодилися на пропозицію про 30-денне припинення вогню, яке залежить від “схвалення й одночасного виконання (цього плану) Росією”.
У пропозиції зазначалося, що Україна та США мають намір сформувати свої переговорні групи і негайно розпочати переговори для досягнення міцного миру. Водночас, сторони розмежували тимчасове припинення вогню і майбутні переговори про остаточне мирне врегулювання.
Однак 13 березня Путін відкинув пропозицію про тимчасове припинення вогню і заявив, що припинення бойових дій “має бути таким, щоб привести до довгострокового миру й усунути першопричини” війни.
“Таким чином Путін відхилив один із основних принципів пропозиції США та України – що тимчасове перемир”я має передувати формальним переговорам про завершення війни”, – зазначили в ISW.
За словами аналітиків, в пропозиції України та США про тимчасове припинення вогню зазначалося, що сторони обговорюють питання повернення військовополонених, затриманих цивільних осіб і примусово депортованих українських дітей та підкреслили, що це потребуватиме майбутніх переговорів з Росією. Водночас, зазначили в Інституті вивчення війни, у проекті припинення вогню не згадується про переговори з Росією щодо української території, енергетичної інфраструктури чи активів.
У звіті нагадали, що Путін пропонував 13 березня зателефонувати Трампу й обговорити “питання”, пов’язані з пропозицією про перемир’я і подальшою здатністю України мобілізувати сили й отримувати військову допомогу від партнерів і союзників – питання, які не були включені до пропозиції України та США про тимчасове припинення вогню.
Таким чином, переконані в ISW, Путін намагається змінити послідовність переговорів, щоб змусити Трампа зробити попередні поступки з питань, які не є частиною україно-американської пропозиції щодо тимчасового припинення вогню, але є частиною військових цілей Росії.
“Прийняття цих російських вимог у контексті переговорів про негайне припинення вогню, призведе до втрати США та Україною цінних важелів впливу під час майбутніх переговорів щодо забезпечення тривалого миру”, – переконані в Інституті вивчення війни.
Стратегічна позиція Кремля не змінилася
В ISW переконані, що Росія не відмовилася від свого наміру знищити український суверенітет. Про це свідчить низка наступних фактів:
По-перше, Кремль вимагає у переговорах зафіксувати нейтральний статус України та відмову НАТО приймати країну в Альянс у майутньому. Російське “вето” на вибір країни з цих питань, буде рівнозначним запереченню здатності України робити вибір щодо своїх альянсів та механізмів безпеки як суверенної та незалежної держави.
По-друге, Кремль надалі відмовляється від перспективи введення в Україну європейських миротворців та називає їх “контингентами” НАТО, що суперечить позиціям США та України з цього питання.
У Москві заявляють, що будь-які переговори стосовно майбутніх міжнародних миротворчих місій в Україні, повинні проводитися лише після укладення остаточної мирної угоди для завершення війни, а також лише якщо обидві сторони погодяться, що для реалізації угоди потрібна міжнародна підтримка. Кремль, схоже, намагається диктувати терміни і послідовність переговорів, вимагаючи, щоб остаточні мирні переговори передували будь-яким обговоренням миротворчих місій у післявоєнній Україні.
При цьому Росія жорстко відкидає будь-яку участь країн Європи у миротворчих місіях після війни – на противагу позиціям США та України з цього питання. Це при тому, що суттєва європейська участь є критично важливою для будь-якого мирного врегулювання, що встановить в Україні тривалий мир.
“Червоні лінії” України в переговорах про завершення війни
В Інституті вивчення війни зазначили, що офіційний Київ визначив умовні “червоні лінії” в майбутніх переговорах з Росією про завершення війни.
Так, сильна українська армія, підкріплена гарантіями безпеки, залишається найважливішим компонентом сталого миру в Україні та стримування майбутньої російської агресії. Будь-яка мирна угода, не повинна вміщувати жодних обмежень на виробництво зброї чи військову потужність, та що Україна повинна надалі працювати над створенням самодостатнього оборонно-промислового сектору для стримування подальшої агресії РФ.
Крім того, Київ не планує поступатися своєю територіальною цілісністю та суверенітетом і ніколи не визнає контроль Росії над окупованими територіями України. В ISW переконані, що обговорення постійного статусу окупованих українських територій, має стати належною частиною переговорів про остаточне завершення війни.
