Парк – для кращого спостереження
Одеська обсерваторія – одна з найстаріших в Україні – розпочала роботу 1871 року. Побудована вона за проектом чудового архітектора Олександра Бернардацці, який спроектував також будівлю одеської філармонії.
Вестибюль обсерваторії прикрашає астрономічна пентаграма, де кожній планеті відповідає день тижня. А на майданчик до телескопа ведуть візерункові гвинтові сходи.
Розташована обсерваторія в парку імені Шевченка. І астрономи стверджують, що розбито його було, зокрема, і для того, щоб зручно було вести спостереження – уникнути світлового забруднення. Але згодом поруч з обсерваторією міська влада розмістила Луна-парк, потім – електропідстанцію.
Незважаючи на «світловий смог» і війну, наукова робота в обсерваторії триває. Для цього використовують телескоп, що виводить зображення на комп’ютер.
– Наша обсерваторія бере участь у патрулюванні зоряного неба, – розповідає її співробітник кандидат фізико-математичних наук Володимир Ющенко. – Кілька років тому повз нас з боку Сонця пролетів перший позагалактичний астероїд Оумуамуа. Виявили його над Гаваями. Це був дуже великий об’єкт, який пролетів дуже близько до нас. Ми його побачили, коли було максимальне зближення.
Зоряний патруль
Років 20 тому фахівці Одеської обсерваторії виготовляли телескопи. Нині держава в їх виготовленні не зацікавлена. А на території обсерваторії досі лежать складові частини телескопа, які виявилися непотрібними: величезне скло, основа для лінзи і кріпильна арматура.
– Це звичайне скло – кругле і товсте. Щоб зробити з нього лінзу, знадобиться кілька років роботи на шліфувальному верстаті. Зараз телескоп зі схожим розміром лінзи працює на нашій спостережній станції в Маяках. Він теж виконує функцію патрулювання зоряного неба. Велика кількість таких телескопів працює по всьому світу. І, якщо виявиться якийсь небезпечний об’єкт, нас можуть заздалегідь попередити. Адже деякі з них, пролітаючи близько від Землі, можуть становити велику небезпеку, – каже Володимир Ющенко. – На станції в Крижанівці працює метеорний патруль. Якщо дивитися на небо протягом ночі, в середньому можна побачити близько 10 метеорів, падаючих зірок – маленьких камінчиків розміром у півсантиметра.
Сонячні спалахи та чорні плями: що бачать в Одеській обсерваторії
Спостерігають астрономи і за процесами, що відбуваються на Сонці. Зараз науковці відзначають пік сонячної активності. Спостерігається він кожні 11 років. І, згідно зі статистичними даними, на ці періоди припадає більшість війн і революцій.
Якщо на Сонці станеться дуже сильний спалах – у жителів Землі можуть бути великі проблеми, зазначає Володимир Ющенко. Як, приміром, в 1859 році – коли сталася подія Керрінгтона, названа на ім’я англійського астронома, який першим визначив її.
– Коли спалах дійшов до нашої планети, велика частина приладів перегоріла, перестав працювати зв’язок. На той момент – телеграф. Якби подібна подія сталася зараз, то в нас могли б бути великі проблеми з електронікою, ми б на якийсь час залишилися без електрики, – розповідає науковець. – Але сьогодні такий збій можна попередити. Перша інформація про спалах доходить до нас за вісім хвилин. А далі в нас є в середньому від однієї до двох діб, поки речовина, що викидається Сонцем, долетить до нашої планети. І якщо ми переведемо прилади в більш безпечний режим, то вони збережуться.
Відчувають погіршення самопочуття в цей період і люди, які страждають на гіпертонію, нервові розлади. Але зате, завдяки сонячним спалахам, одесити змогли помилуватися полярним сяйвом. І цього року астрономи знову очікують це незвичайне в наших широтах оптичне явище.
Ми теж змогли відзначити на Сонці тільки чорні плями. Під час екскурсії відвідувачі планетарію можуть подивитися на денне світило в телескоп. Оснащений він особливим тонуванням, що зменшує інтенсивність сонячного випромінювання. А якщо фільтри відключити і піднести до окуляра папір – він загориться, стверджують фахівці.
Як висотна забудова мало не занапастила унікальний телескоп
На Місяць під час вечірніх екскурсій, а якщо пощастить – не буде хмарності – і вдень, екскурсанти можуть подивитися в старовинний телескоп. Куплений він був на кошти мецената доктора Іванова, співробітника медичного факультету університету, в 1886 році. Телескоп, вироблений англійською фірмою «Кук і сини», – гордість обсерваторії.
– Я багато років працюю на цьому телескопі і можу з упевненістю сказати, що за своїми характеристиками він нітрохи не поступається багатьом сучасним аналогам, – стверджує Володимир Ющенко. – Якість зображення нітрохи не гірша. Телескоп дає змогу побачити планети з дуже великим збільшенням. І навіть окремі кратери. Коли телескоп використовувався як науковий інструмент, замість об’єктива встановлювалася камера. Тоді обсерваторія зробила понад 100 тисяч знімків зоряного неба. Фотографії становлять величезний науковий інтерес. За кількістю це третя подібна колекція у світі.
Обладнаний телескоп годинниковим механізмом. Завдяки йому він може обертатися з кутовою швидкістю нашої планети. Під час спостереження телескоп не потрібно підлаштовувати, як звичайний, аматорський – об’єкт не виходить із поля зору.
У 2019 році телескоп потрібно було повністю реставрувати. Лідерсовський бульвар активно забудовувався висотками. Й одна з будівель виявилася настільки важкою, що ґрунт, на якому розташована обсерваторія, на кілька градусів просів у бік моря. У результаті – годинниковий механізм вже не міг точно слідувати за небом. Реставрація здійснилася знову-таки на гроші спонсора.
Коли можна відвідати планетарій?
Більш сучасний телескоп, що працює з використанням дзеркал, розташований у залі планетарію. Управляється він електронікою. За допомогою пульта можна набрати назву зірки – і телескоп знайде її сам.
Під час лекції на сферичному куполі планетарію можна побачити в режимі реального часу, де розташована орбітальна космічна станція та супутники, подивитися на нашу планету та місто з космосу, познайомитися з картою Сонячної системи, побачити, які об’єкти наближаються до нашої планети. І дізнатися ще безліч цікавих і дивовижних речей.
Зазвичай планетарій проводить вечірні екскурсії – о 18:00-20:00. До війни, за словами Володимира Ющенка, екскурсії могли розпочатися й об 11-12 вечора. Сьогодні, через комендантську годину, це неможливо і дуже заважає працювати – адже влітку темніє пізно. Минулого року раз на місяць лекції відбувалися з 12:00 до 05:00 – якраз до закінчення комендантської години. Тоді можна було побачити всі планети. Але проводити такі екскурсії досить важко, і зараз цю практику припинили.
Як записатися на екскурсію
До війни планетарій проводив екскурсії для шкіл. Але зараз проходять вони дуже рідко. Та й астрономії немає в шкільній програмі. Володимир же вважає, що вивчати цю науку дуже важливо.
– Зоряне небо ми можемо використовувати замість компаса, календаря і навіть навігатора. Зараз, коли є GPS-навігація, це начебто і не треба. Але, з іншого боку, – спалах на Сонці, і навігація не працює. Нам щастить, що поки воно поводиться дуже спокійно. Але, можливо, сильні спалахи на Сонці ще будуть, – вважає астроном. – До того ж, коли цього року Трамп закрив розвідувальні дані, GPS практично перестав працювати навіть у цивільній версії.
Занять зі студентами теж стало менше.
– Коли я навчався на фізичному факультеті, у нас було понад 100 осіб на курсі, – згадує науковець. – Зараз – усього лише близько 10 осіб. За останні 20 років дітей, які можуть вільно поводитися з фізикою і математикою, набагато менше. Хоча є ті, хто займається цими предметами. І якщо дитина хоче написати роботу з астрономії, вона може прийти до нас. Їй у цьому допоможуть фахівці. Для дітей, які цікавляться астрономією, протягом навчального року тут працює безкоштовний гурток.
Нові науково-пізнавальні програми збирають в Одеському планетарії допитливих різного віку щотижня.
На випадок повітряної тривоги в старовинному підвалі облаштовується укриття – стіни тут завтовшки понад метр. Вже проведено вай-фай, є вода. Розставлені лавки та дошка, на якій діти можуть малювати.
Анонси програм розміщені на сторінці планетарію у Facebook.
Можна замовити й індивідуальну екскурсію. Запис – за телефоном: (098) 498-54-44 з 11:00 до 22:00 або в директі Instagram.
Фото авторки
