Євросоюз і США заявили про введення нових санкцій щодо Росії, якщо вона відмовиться від мирних ініціатив України та її партнерів. У Вашингтоні заявили, що санкції будуть “нищівними” для Москви. Що реально загрожує РФ – у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Що увійде до санкційних пакетів ЄС і США?
- Закон Ліндсі Грема – чому він ефективний?
- Три варіанти обмежень від США – які вони?
- Чому санкції від ЄС можуть бути слабшими за американські?
Україна активно готується до зустрічі з Володимиром Путіним 15 травня в Туреччині. Володимир Зеленський уже кілька разів підтвердив, що готовий до розмови з російським диктатором про завершення війни в четвер у Стамбулі або в будь-якому іншому місті Туреччини.
Від Путіна поки що підтвердження чи категоричної відмови від такої зустрічі не було. Ні “так”, ні “ні” не сказав і його прессекретар Дмитро Пєсков, лише заявивши, що “мова ультиматумів для Росії неприйнятна”.
Якщо зустріч у Стамбулі не принесе результатів і припинення вогню не буде, то на РФ чекають нові санкції від США та ЄС. І Вашингтон, і Брюссель підтвердили підготовку нових санкційних пакетів.
“Якщо Росія відмовиться від безумовного і повного припинення вогню, мають бути введені санкції – посилені санкції проти її енергетичного сектору і банківської системи”, – заявив Зеленський. Він зазначив, що це мають бути найсильніші санкції.
Санкції ймовірні, але є питання
Повної інформації про санкції поки немає у відкритому доступі. Відомо лише, що вони готувалися заздалегідь і американською, і європейською сторонами. В Офісі президента України кажуть, що вони будуть дуже жорсткими.
“Я знаю деталі нового санкційного пакета (США – ред.), який може бути застосований. Він дуже жорсткий, і він у разі застосування може бути скоординований із таким самим європейським, британським, канадським і так далі пакетами, і це буде дійсно дуже боляче. Російська економіка не в тому стані, щоб ще переносити і нові санкції. Нові санкції посилять усі ці процеси (йдеться про процеси ослаблення економіки РФ – ред.)”, – заявив в інтерв’ю РБК-Україна голова ОП Андрій Єрмак.
Голова ОП Андрій Єрмак (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Він зазначив, що основні санкції з боку США містяться в законопроекті сенатора Ліндсі Грема. До них же будуть прив’язані і санкції ЄС. “Ці санкції будуть застосовані негайно, коли стане зовсім вже очевидним те, що Росія остаточно відкинула будь-які пропозиції про перемир’я”, – зазначив Єрмак.
Санкційна політика західних союзників досі реалізовувалася досить повільно. Основне її завдання – послабити економічні можливості РФ продовжувати війну, досі не виконано.
Цього разу партнери України обіцяють, що удар по економіці РФ буде “нищівним”. У всякому разі, так заявив автор американського законопроекту. Трохи раніше сенатор Грем говорив, що Росії, якщо вона відмовиться від перемир’я, потрібно влаштувати “пекло із санкцій”.
Санкції ЄС навряд чи будуть “нищівними”
Законопроєкт Грема, за інформацією Bloomberg, включає вторинні мита на нафту. Тобто Вашингтон запровадить мито в 500% на імпорт із країн, які купують російську нафту, нафтопродукти, природний газ або уран. Крім того, американським громадянам планується заборонити купувати російські державні облігації. Санкції можуть торкнутися “Газпрому”, а також великих компаній, що працюють у сфері природних ресурсів і банківському секторі, повідомив Reuters.
Наскільки потужними будуть санкції ЄС і наскільки щільно вони будуть прив’язані до американського пакету – поки незрозуміло. За ситуацією на сьогодні ЄС готує 17-й санкційний пакет.
Але, за неофіційною інформацією, новий санкційний пакет містить обмеження для більш ніж 100 суден (за однією з версій – до 200 – ред.) російського тіньового флоту, санкції щодо більш ніж 50 фізичних і юридичних осіб.
Під обмеження потрапляє 31 компанія, що підтримує російський ВПК або бере участь в обході санкцій. Планується посилити експортний контроль за продуктами і технологіями, які можуть використовуватися російською армією.
За оцінкою співрозмовника РБК-Україна, який предметно займається санкційними питаннями, назвати “нищівними” санкції, які передбачає 17-й пакет, було б великим перебільшенням. “У принципі санкції непогані, але не наскільки сильні, як могли б бути”, – зазначив він у коментарі виданню.
Скептицизм щодо ефекту таких санкцій висловив і голова парламентського комітету свободи слова Ярослав Юрчишин. “Ну така собі “потужна потужність”. От щось не віриться, що після цього Росія відчує на собі біль цієї війни”, – заявив він.
Водночас Юрчишин зазначив, що досі ЄС не запровадив у повному обсязі санкції щодо енергетичного сектору РФ – немає заборони на імпорт російського газу, не всі банки відключено від міжнародних платіжних систем, нема достатніх обмежень на технології та програмне забезпечення.
Але навіть запровадження таких санкцій, які увійшли до нового пакета, гарантувати поки що не можна. Їх ухвалення в Євросоюзі ускладнює позиція Угорщини, яка проти такого кроку. Але ЄС готує інструменти, щоб обійти можливе вето Угорщини.
Ухвалення 17-го санкційного пакета Радою ЄС може відбутися вже 20 травня. 14 травня посли ЄС погодили зміст санкційного пакета. Ймовірно, обмеження в ньому можуть бути посилені, якщо переговори в Стамбулі не дадуть очікуваного результату.
Основного санкційного удару по РФ можуть завдати США
Основний ефект на Росію можуть мати саме нові американські обмеження, вважає екс-радник президента України, економіст Олег Устенко. І ці санкції, на його думку, без сумнівів будуть введені. “Зараз у США не буде іншого варіанту. Якщо Росія не сідає за стіл переговорів і Трамп відчуває, що його, як він висловився, “водять за ніс”, то йому треба робити якісь дії. Так просто залишити цю ситуацію він не зможе”, – заявив Устенко в коментарі РБК-Україна.
Він вважає, що для посилення санкційного тиску на РФ у США є три основні варіанти.
Перший варіант – пропозиції сенатора Грема про введення 500% мита для країн, які купують російську нафту. Ці мита насамперед вдарять по Китаю, Туреччині та Індії. Але ці три країни не заперечуватимуть і, найімовірніше, відмовляться від російської нафти.
“Китай навряд чи буде псувати взаємини зі США зараз, після того як вони домовилися про вирішення торгового конфлікту. Зараз Пекіну легше відмовитися від російської нафти, ніж йти на нову конфронтацію з Вашингтоном. Я припускаю, що китайці погодяться (відмовитися від нафти РФ – ред.)”, – вважає Устенко.
Туреччина, за його оцінкою, теж, імовірно, піде на відмову від російської нафти, оскільки веде переговори зі США з торговельних питань, після рішення Трампа про введення мит. “Турки, найімовірніше, теж погодяться (відмовитися від нафти РФ – ред.), оскільки отримають якісь додаткові переваги щодо торговельної угоди зі США”, – зазначив Устенко.
Індія, на його думку, теж не противитиметься відмові від російської нафти в нинішніх умовах конфлікту з Пакистаном. “У цьому конфлікті Індії не особливо вигідно втрачати підтримку США”, – підкреслив Устенко.
Запустити в дію закон Грема можна буде досить швидко, вважає він, і ефект на Росію це справить досить потужний. “Росія за рік отримує близько 150 млрд доларів від продажу нафти. Можливо, деякі дрібні країни продовжать її купувати, але якщо відмовляться Китай, Туреччина та Індія, то можна буде говорити про втрату Росією цих 150 млрд. А це майже 40% військового бюджету. Москві доведеться тоді йти на скорочення військового бюджету, що малоймовірно, або скорочувати невійськові витрати, що менш реалістично в нинішньому розкладі”, – зазначив Устенко.
Другий варіант – США можуть ввести податок 25-50% на російську нафту. Його повинні будуть платити всі, хто купує нафту РФ, інакше до них будуть застосовані вторинні санкції, зазначив Устенко.
Цей податок буде йти в спеціальний фонд, який потім буде використовуватися для допомоги Україні. “Тобто ті, хто купуватиме російську нафту, будуть її купувати і далі, але податок ітиме до фонду. У цьому випадку росіяни отримуватимуть менше грошей. Наприклад, уже не 60 доларів за барель нафти, а 45 за найкращого для них розкладу”, – пояснив економіст.
“Трамп у цьому випадку отримує перевагу. Він може примусово посадити росіян за стіл переговорів і отримати з розрахунку 45 млрд доларів на рік для фонду. Таким чином, він може обґрунтувати, чому США продовжують допомогу Україні – у США просто є гроші, які вони зібрали з росіян”, – зазначив Устенко.
Третій варіант – комбінація першого і другого. Тобто, якщо вторинні санкції не спрацюють повною мірою, то додатково можуть бути введені спецмита на російську нафту.
Що стосується санкцій ЄС, то Устенко вважає їх більше символічними, ніж результативними. “Я думаю, вони (санкції ЄС – ред.) повинні будуть показати, що ЄС послідовний у своїх діях і готовий продовжувати санкційний тиск на Росію”, – зазначив екс-радник президента. Він упевнений, що найефективнішими могли б бути додаткові обмеження на закупівлю в ЄС російського LNG, але поки що в ЄС їх не запроваджують, хоча й готуються відмовитися від цього імпорту з 2027 року.
Після 17 пакету санкцій, який ЄС хоче ухвалити найближчими днями, у Брюсселі вже готуються до наступного санкційного траншу. За словами уповноваженого України з санкційної політики Владислава Власюка, вже наступного тижня в ЄС може розпочатися підготовка головного санкційного пакету, який може стати відповіддю на відмову РФ від мирних ініціатив України та її партнерів.
.
