На його думку, Європейський стабілізаційний механізм може стати “планом Б” у питанні допомоги Україні, оскільки ЄС поки не ухвалив продовження фінансування.
“У нас немає нагальної потреби в ESM на фінансових ринках, але є глибока, екзистенційна необхідність щодо України. Це питання свободи, демократії та захисту Європи”, – сказав Рен.
Фінський чиновник, який раніше був комісаром з економічних питань ЄС, стурбований роз’єднаністю Європи та вето Угорщини.
“Не можна втрачати часу, тому інші 26 держав-членів ЄС повинні швидко зібратися і підготувати “план Б” без згоди Угорщини, яка, здається, йде своїм шляхом”, – наголосив він.
Європейський стабілізаційний механізм був розроблений у 2012 році, він також розглядався у Брюсселі та Берліні як потенційний інструмент підтримки відновлення України. За словами директора-розпорядника П’єра Грамеги, цей механізм має найбільший сплачений капітал серед усіх міжнародних інституцій – трохи більше 80 млрд євро, а також додатковий капітал, що може бути використаний, у розмірі близько 620 млрд євро.
Рен підтримує, що ЄС повинен використати заморожені активи центробанку РФ на користь Україні. Йдеться про 260 млрд євро у вигляді цінних паперів і готівки, заморожених ЄС, країнами G7 і Австралією. Понад дві третини цих коштів знаходяться в ЄС.
Що цьому передувало
Раніше Єврокомісія запропонувала виділити Україні 50 млрд євро на 2024-2027 роки. Лідери країн ЄС розглядали цю ініціативу на саміті 14-15 грудня. Але Угорщина ветувала рішення.
Питання допомоги Україні розглядатиметься на окремому саміті ЄС на початку лютого. Країни-члени Європейського Союзу також розглядають можливість позбавити Угорщину права голосу, щоб схвалити фінансування.
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан визнав, що країни ЄС можуть виділити Україні 50 млрд євро і без Угорщини.
